Ассирия первоначально занимала небольшую территорию. Центром ее был город Ашшур на Тигре. Ассирийцы занимались земледелием, скотоводством, торговлей. Ассирия то расширяла свое влияние, то попадала под масть соседей. В XIV в. до н.э. Ассирия захватила Вавилон. Но на рубеже XI -- X вв. до н.э. Ассирию разгромили кочевники. В районе озера Ван в Закавказье проживали племена, которых ассирийцы называли урартами. Существовавший с XIV в. до н.э. союз урартских племен в X в. до н. э. превратился в царство Урарту. Ассирия постоянно нападала на эти районы, что ускорило объединение урартов. Они сами стали ходить в завоевательные походы. Расцвет Урарту наступил в VIII в. до н.э.
В период могущества Урарту ассирийские цари не раз терпели от нее поражения в войнах. Эти неудачи вызвали недовольство всех слоев населения. В 746 г. до н.э. к власти пришел царь Тиглат-паласар III, принявший решительные меры к укреплению государства и войска. Царь обеспечивал воинов оружием и доспехами, а военная добыча стала для них источником существования. Все оружие было изготовлено из железа. С этим войском Тиглатпаласар и его наследники совершили множество походов и захватили обширные земли.
У 1475 війська Османської імперії захопили всі землі генуезців в Криму
Крим — півострів на півдні України в межах Автономної Республіки Крим, Севастополя та частини Генічеського району Херсонської області, омивається водами Чорного та Азовського морів. З огляду на своє географічне розташування, місцеві землі були одними з перших на території України зон розселення людини.
Першим відомим за назвою населенням Криму були кімерійці (XII століття до н. е.), згадувані в античних джерелах Ассирії. Це були скотарські племена іранського походження. Їхнє перебування у Криму підтверджується стародавніми і середньовічними істориками, а також топонімами східної частини Криму: Кімерійські переправи, Кімерік. У середині VII століття до н. е. частина кімерійців була витіснена скіфами зі степової смуги в передгір'я і гори Криму, де вони утворили компактні поселення.
В 1 тисячолітті до н. е. у передгірному і гірському Криму, а також на південному узбережжі, мешкали таври. Від таврів походить стародавня назва гірської і прибережної частини Криму: Таврика, Таврія, Таврида. До 21 століття збереглися і були досліджені залишки укріплених сховищ і житлових споруд таврів, їхні кромлехи (кільцеподібні огорожі з вертикально поставлених каменів) і таврські гробниці — кам'яні скрині.
Новий етап історії Таврики почався з захоплення Криму скіфами. Цей період характеризувався якісними змінами у складі населення. Дані археології свідчать, що після цього основою населення північно-західного Криму були народності, що прийшли з Придніпров'я. До кінця III століття до н. е. держава скіфів значно зменшилася під натиском сарматів. Скіфи змушено перенесли столицю на річку Салгір (поблизу сучасного Сімферополя), де виник Неаполь Скіфський, або грецькою Неаполіс.
Скіфська держава в Криму існувала до другої половини III століття н. е. і була знищена готами, які з'явилися тут (за переказами, зі Скандинавії) приблизно на початку III століття.
Объяснение:
Ассирия первоначально занимала небольшую территорию. Центром ее был город Ашшур на Тигре. Ассирийцы занимались земледелием, скотоводством, торговлей. Ассирия то расширяла свое влияние, то попадала под масть соседей. В XIV в. до н.э. Ассирия захватила Вавилон. Но на рубеже XI -- X вв. до н.э. Ассирию разгромили кочевники. В районе озера Ван в Закавказье проживали племена, которых ассирийцы называли урартами. Существовавший с XIV в. до н.э. союз урартских племен в X в. до н. э. превратился в царство Урарту. Ассирия постоянно нападала на эти районы, что ускорило объединение урартов. Они сами стали ходить в завоевательные походы. Расцвет Урарту наступил в VIII в. до н.э.
В период могущества Урарту ассирийские цари не раз терпели от нее поражения в войнах. Эти неудачи вызвали недовольство всех слоев населения. В 746 г. до н.э. к власти пришел царь Тиглат-паласар III, принявший решительные меры к укреплению государства и войска. Царь обеспечивал воинов оружием и доспехами, а военная добыча стала для них источником существования. Все оружие было изготовлено из железа. С этим войском Тиглатпаласар и его наследники совершили множество походов и захватили обширные земли.
Відповідь:
У 1475 війська Османської імперії захопили всі землі генуезців в Криму
Крим — півострів на півдні України в межах Автономної Республіки Крим, Севастополя та частини Генічеського району Херсонської області, омивається водами Чорного та Азовського морів. З огляду на своє географічне розташування, місцеві землі були одними з перших на території України зон розселення людини.
Першим відомим за назвою населенням Криму були кімерійці (XII століття до н. е.), згадувані в античних джерелах Ассирії. Це були скотарські племена іранського походження. Їхнє перебування у Криму підтверджується стародавніми і середньовічними істориками, а також топонімами східної частини Криму: Кімерійські переправи, Кімерік. У середині VII століття до н. е. частина кімерійців була витіснена скіфами зі степової смуги в передгір'я і гори Криму, де вони утворили компактні поселення.
В 1 тисячолітті до н. е. у передгірному і гірському Криму, а також на південному узбережжі, мешкали таври. Від таврів походить стародавня назва гірської і прибережної частини Криму: Таврика, Таврія, Таврида. До 21 століття збереглися і були досліджені залишки укріплених сховищ і житлових споруд таврів, їхні кромлехи (кільцеподібні огорожі з вертикально поставлених каменів) і таврські гробниці — кам'яні скрині.
Новий етап історії Таврики почався з захоплення Криму скіфами. Цей період характеризувався якісними змінами у складі населення. Дані археології свідчать, що після цього основою населення північно-західного Криму були народності, що прийшли з Придніпров'я. До кінця III століття до н. е. держава скіфів значно зменшилася під натиском сарматів. Скіфи змушено перенесли столицю на річку Салгір (поблизу сучасного Сімферополя), де виник Неаполь Скіфський, або грецькою Неаполіс.
Скіфська держава в Криму існувала до другої половини III століття н. е. і була знищена готами, які з'явилися тут (за переказами, зі Скандинавії) приблизно на початку III століття.