Нідерландська революція XVI ст. мала велике історичне значення. Це була перша переможна буржуазна революція в Європі, хоч вона й розгорнулась на порівняно невеликій території під прапором національно-визвольної боротьби. Наслідком її було створення нової буржуазної держави — Республіки Сполучених провінцій, або Голландії, не позбавленої, між іншим, деяких атрибутів монархії.
В ході революції активну участь у ній брали широкі маси населення — селянство і, особливо, міські плебейські елементи. Проте керівна роль у боротьбі з абсолютизмом і феодалізмом весь час лишалася в руках буржуазії, що виступала спільно з представниками збуржуазілого дворянства. Побоюючись активності народних мас — дрібних городян і селян, які могли зачепити їх вузько-класові інтереси, буржуазія і дворянство не використали в належній мірі народну революційну енергію. Тому й наслідки буржуазної революції загалом виявилися дуже обмеженими. Нідерландська революція дала владу буржуазії і забезпечила їй неподільне панування в економічному й політичному житті країни. Вона визволила нідерландське буржуазне суспільство від феодально-абсолютистських пут, що заважали його розвиткові, дала відсіч католицькій реакції, здійснила секуляризацію церковного майна і встановила в країні релігійну свободу. В результаті революції Нідерланди здобули національну незалежність. Проте визволилася тільки північ країни, південь лишався під владою Іспанії. Політичний лад Нідерландів не був демократизований навіть у буржуазному розумінні слова.
Причинами Второй мировой войны стали дисбаланс сил в мире и проблемы, спровоцированные итогами Первой мировой, в частности территориальные споры. Победившие в Первой мировой США, Англия и Франция заключили Версальский мирный договор на максимально не выгодных и унизительных для проигравших стран (Турции и Германии) условиях, что и спровоцировало рост напряженности в мире. В то же время, принятая в конце 1930-х годов Англией и Францией политика умиротворения агрессора, дала возможность Германии резко увеличить свой военный потенциал, что ускорило переход фашистов к активным военным действиям. Исследователи выделяют следующие основные этапы Второй мировой войны: Первый этап с 1 сентября 1939 г. по 21 июня 1941 г. - Период европейского блицкрига Германии и союзников; Второй этап 22 июня 1941 г. – примерно середина ноября 1942 г. - Нападение на СССР и последующий провал плана «Барбаросса»; Третий этап вторая половина ноября 1942 г. – конец 1943 г. - Коренной перелом в войне и потеря Германией стратегической инициативы. В конце 1943 г. на Тегеранской конференции, в которой принимали участие Сталин, Рузвельт и Черчилль, было принято решение об открытии второго фронта; Четвертый этап продлился с конца 1943 г. по 9 мая 1945 г. Он ознаменовался взятием Берлина и безоговорочной капитуляцией Германии; Пятый этап 10 мая 1945 – 2 сентября 1945 г. - В это время бои ведутся только в Юго-Восточной Азии и Дальнем Востоке. Соединенными Штатами впервые применено ядерное оружие.
Объяснение:
Нідерландська революція XVI ст. мала велике історичне значення. Це була перша переможна буржуазна революція в Європі, хоч вона й розгорнулась на порівняно невеликій території під прапором національно-визвольної боротьби. Наслідком її було створення нової буржуазної держави — Республіки Сполучених провінцій, або Голландії, не позбавленої, між іншим, деяких атрибутів монархії.
В ході революції активну участь у ній брали широкі маси населення — селянство і, особливо, міські плебейські елементи. Проте керівна роль у боротьбі з абсолютизмом і феодалізмом весь час лишалася в руках буржуазії, що виступала спільно з представниками збуржуазілого дворянства. Побоюючись активності народних мас — дрібних городян і селян, які могли зачепити їх вузько-класові інтереси, буржуазія і дворянство не використали в належній мірі народну революційну енергію. Тому й наслідки буржуазної революції загалом виявилися дуже обмеженими. Нідерландська революція дала владу буржуазії і забезпечила їй неподільне панування в економічному й політичному житті країни. Вона визволила нідерландське буржуазне суспільство від феодально-абсолютистських пут, що заважали його розвиткові, дала відсіч католицькій реакції, здійснила секуляризацію церковного майна і встановила в країні релігійну свободу. В результаті революції Нідерланди здобули національну незалежність. Проте визволилася тільки північ країни, південь лишався під владою Іспанії. Політичний лад Нідерландів не був демократизований навіть у буржуазному розумінні слова.