Какие из названных понятий характеризуют древнерусское государство 12 - 13 вв? Укажите два верных ответа из пяти предложенных 1 вече 2 опричнина 3 боярские республики 4 Боярская дума 5 кормление
реставрация мэйдзи (яп. 明治維新 мэйдзи исин), известная также как обновление мэйдзи и революция мэйдзи — комплекс политических, военных и социально- реформ в японии 1868—1889 годов[1], превративший отсталую аграрную страну в одно из ведущих государств мира. являлась переходом от самурайской системы в лице сёгуната к прямому императорскому правлению в лице императора муцухито и его правительства. политика реставрации существенно повлияла на государственный строй, законодательство, императорский двор, провинциальную администрацию, финансы, промышленность, дипломатию, образование, религию и другие сферы жизни японцев. с реставрацией мэйдзи связывается формирование японского национального государства нового времени и японской национальной идентичности. годы мэйдзи характеризовались ломкой японского традиционного образа жизни и ускоренным внедрением в стране достижений западной цивилизации. поэтому реставрацию иногда называют «революцией мэйдзи».
Передумови колоніалізму зародилися ще за доби Великих географічних відкриттів, у XV ст., коли Васко да Гама відкрив шлях до Індії, а Колумб досяг берегів Америки. У XIX ст. основними цілями колоніальної політики були такі:
1. Доступ до унікальних природних ресурсів колоній
2. Отримання дешевої або взагалі безкоштовної робочої сили, у тому числі її «імпорт» до метрополії на «брудні», непрестижні, але суспільнозначимі роботи.
3. Оптимізація торговельних шляхів, ринків збуту, ліквідація країн-посередників; досягнення більшої безпеки торгівлі.
4. Випробування нових цивільних і військових технологій, експорт шкідливих відходів своїх виробництв, можливість проведення ризикованих військових, наукових експериментів і діяльності, які могли б поставити під загрозу здоров’я та життя жителів метрополії.
5. Досягнення стратегічних зовнішньополітичних інтересів, формування системи опорних пунктів
реставрация мэйдзи (яп. 明治維新 мэйдзи исин), известная также как обновление мэйдзи и революция мэйдзи — комплекс политических, военных и социально- реформ в японии 1868—1889 годов[1], превративший отсталую аграрную страну в одно из ведущих государств мира. являлась переходом от самурайской системы в лице сёгуната к прямому императорскому правлению в лице императора муцухито и его правительства. политика реставрации существенно повлияла на государственный строй, законодательство, императорский двор, провинциальную администрацию, финансы, промышленность, дипломатию, образование, религию и другие сферы жизни японцев. с реставрацией мэйдзи связывается формирование японского национального государства нового времени и японской национальной идентичности. годы мэйдзи характеризовались ломкой японского традиционного образа жизни и ускоренным внедрением в стране достижений западной цивилизации. поэтому реставрацию иногда называют «революцией мэйдзи».
Передумови колоніалізму зародилися ще за доби Великих географічних відкриттів, у XV ст., коли Васко да Гама відкрив шлях до Індії, а Колумб досяг берегів Америки. У XIX ст. основними цілями колоніальної політики були такі:
1. Доступ до унікальних природних ресурсів колоній
2. Отримання дешевої або взагалі безкоштовної робочої сили, у тому числі її «імпорт» до метрополії на «брудні», непрестижні, але суспільнозначимі роботи.
3. Оптимізація торговельних шляхів, ринків збуту, ліквідація країн-посередників; досягнення більшої безпеки торгівлі.
4. Випробування нових цивільних і військових технологій, експорт шкідливих відходів своїх виробництв, можливість проведення ризикованих військових, наукових експериментів і діяльності, які могли б поставити під загрозу здоров’я та життя жителів метрополії.
5. Досягнення стратегічних зовнішньополітичних інтересів, формування системи опорних пунктів
у ключових точках світу.