Какие особенные стрелы использовали гуны в сражении? 1)с бронзовыми наконечниками
2)стрелы свистки
3) стелы из особой породы дерево
4)стрелы с железными наконечниками
вождя гуннов называли
1.Царь
2.Шаньюй
3.Император
4.Хан
для государства гуннов характерно что
1. Рабы составляли основу войска
2.государство делилось на 24 рода
3. во главе государства был царь
4. женщины занимали равное положение в обществе мужчин
Среди предпосылок создания древнерусского государства необходимо назвать:
А) разделение труда (изменились источники средств к существованию, а добыча от военных походов стала играть все большую и большую роль; этносы постоянно переселялись и уходили от своих традиций и обычаев, поэтому прикладной уклад жизни стал оставаться в замещаясь ремеслом);
Б) социально-экономический фактор (люди искали новый образ жизни: и появились ремесла, более развитое земледелие, изменились отношения между субъектами хозяйствования, нужно было что-то еще кроме обычаев);
В) общество было заинтересовано в образовании государства, потому что это решало проблему того, как а) воевать, б) решать межродовые конфликты - это требовало объединения.
Нужно отметить, что, конечно, формирование государства в основном происходило под влиянием внутренних процессов. Для образования государства важно наличие власти, территория, причем обладающая суверенитетом.
Вместе с тем невозможно не замечать внешние факторы. Была внешняя угроза, которая заставляла объединяться для того, чтобы оказать серьезный отпор.
Объединение племен началось в 7-8 веках, был создан союз двенадцати племен. В это время появилась родоплеменная знать с административными функциями. Одновременно с этим складывалось сословие военной верхушки.
Молодші вчилися жити, наслідуючи поведінку батьків. Примхи і витівки заборонялися, а неслухняних інколи прив'язували до ніжки столу. У заможних сім'ях хлопців з трьох рочків змушували вчити ієрогліфи. На перше заняття учень приносив вчителю букет квітів, а палицю, правда, загорнуту в красивий папір. З дівчаток попиту менше: рано чи пізно вийдуть заміж і будуть належати іншій родині. Але і майбутніх наречених тримали в строгості. Вже в 5-6 років наряджали в жіночі плаття, робили дорослі зачіскуи, забороняли гратися з братами і виходити з дому без поводирів. З дванадцяти років дівчину починали готувати до нового життя: вчили вести господарство, займатися рукоділлям, а якщо дозволяли кошти, давали пристойну освіту. Багаті китаянки вміли добре читати і писати, співати, танцювати і навіть складати вірші. Але при цьому число обмежень зростала: дівчина, що досягла шлюбного віку, не мала право самовільно вийти до гостей, без попиту вступити з ними в розмову, а гучний сміх вважався верхи непристойності. Одяг вона носила темний, без яскравих вишивок, і ніяких прикрас. Педагогічний ідеал передбачав виховання начитаного, важливого, здатного управляти собою. В основі виховання лежало повагу молодших до старших, а придбання освіти вважалось вкрай важливою справою. Навчання будувалося на згоді з учнем і вчителем, і самостійності учнів.