Дани́ло Апо́стол (4 (14) грудня 1654[1] — 17 (29) січня 1734[1]) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова Гетьманщини на Лівобережній Україні (1727-1734). Представник козацького роду Апостолів волоського походження. Син Павла Апостола. Народився на Полтавщині. Двічі обіймав посаду миргородського полковника (1682-1686, 1693-1727)[1]. Учасник азовсько-дніпровських походів 1695-1696 року, організованих Московією до османських володінь у Північному Причорномор'ї. 1696 року розбив на річці Ворсклі кримського хана Селіма І та прокримського гетьмана Петрика[1]. Брав участь у Північній війні 1700-1721 років проти Швеції. 1701 року призначений наказним гетьманом, водив козаків до Ліфляндії, відзначився у битві під Ераствером. 1704 року делегований Петром І на чолі 3-тисячного корпусу козаків на до королю Речі Посполитої Августу II. 1705 року брав участь у битві під Варшавою, але через сварку із московським командуванням самовільно повернувся в Україну[1].
Кам'яний мур (1696—1701) будувався коштом Мазепи: південно-західна башта (башта Івана Кущника, від назви церкви, яку там хотіли відкрити на честь патрона Івана Самойловича; побудована 1696 року); південна (Часова чи Годинникова, бо в ній до 1818 року був годинник); північна (Малярна, бо там містилася малярна майстерня); східна (Онуфрієвська — від церкви святого Онуфрія, або Палатна, бо тут містилися палати Івана Мазепи) (1698—1701)
Церква Різдва Богородиці (1696)
Микільська лікарняна церква (кінець 1690-х)
Трапезна Покрови Богородиці (кінець 1690-х, знищена більшовиками у 1960-их)
Вознесенська церква (1701—1705)
Свято-Троїцький собор Кирилівського монастиря (1695)
Військовий Микільський собор (1690—1696)
Богоявленський собор (1693)
Софійський собор у Києві (1697—1700)
Дзвіниця, дзвін і мури Софіївського монастиря у Києві (1699—1707)
Дзвіниця Пустинно-Миколаївського монастиря (друга половина 1690-х)
Собор Живоначальної Трійці в Батурині (1692)
Церква Святого Миколи в Батурині
Воскресенська церква в Батурині
Церква Покрови Богородиці в Батурині
Собор Вознесіння Господнього Бахмацького монастиря
Успенська церква Глухівського монастиря (1692)
Трапезна та дзвіниця Глухівського монастиря
Успенська мурована трапезна церква Густинського монастиря
Объяснение:
Дани́ло Апо́стол (4 (14) грудня 1654[1] — 17 (29) січня 1734[1]) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова Гетьманщини на Лівобережній Україні (1727-1734). Представник козацького роду Апостолів волоського походження. Син Павла Апостола. Народився на Полтавщині. Двічі обіймав посаду миргородського полковника (1682-1686, 1693-1727)[1]. Учасник азовсько-дніпровських походів 1695-1696 року, організованих Московією до османських володінь у Північному Причорномор'ї. 1696 року розбив на річці Ворсклі кримського хана Селіма І та прокримського гетьмана Петрика[1]. Брав участь у Північній війні 1700-1721 років проти Швеції. 1701 року призначений наказним гетьманом, водив козаків до Ліфляндії, відзначився у битві під Ераствером. 1704 року делегований Петром І на чолі 3-тисячного корпусу козаків на до королю Речі Посполитої Августу II. 1705 року брав участь у битві під Варшавою, але через сварку із московським командуванням самовільно повернувся в Україну[1].
Кам'яний мур (1696—1701) будувався коштом Мазепи: південно-західна башта (башта Івана Кущника, від назви церкви, яку там хотіли відкрити на честь патрона Івана Самойловича; побудована 1696 року); південна (Часова чи Годинникова, бо в ній до 1818 року був годинник); північна (Малярна, бо там містилася малярна майстерня); східна (Онуфрієвська — від церкви святого Онуфрія, або Палатна, бо тут містилися палати Івана Мазепи) (1698—1701)
Церква Різдва Богородиці (1696)
Микільська лікарняна церква (кінець 1690-х)
Трапезна Покрови Богородиці (кінець 1690-х, знищена більшовиками у 1960-их)
Вознесенська церква (1701—1705)
Свято-Троїцький собор Кирилівського монастиря (1695)
Військовий Микільський собор (1690—1696)
Богоявленський собор (1693)
Софійський собор у Києві (1697—1700)
Дзвіниця, дзвін і мури Софіївського монастиря у Києві (1699—1707)
Дзвіниця Пустинно-Миколаївського монастиря (друга половина 1690-х)
Собор Живоначальної Трійці в Батурині (1692)
Церква Святого Миколи в Батурині
Воскресенська церква в Батурині
Церква Покрови Богородиці в Батурині
Собор Вознесіння Господнього Бахмацького монастиря
Успенська церква Глухівського монастиря (1692)
Трапезна та дзвіниця Глухівського монастиря
Успенська мурована трапезна церква Густинського монастиря
Мала трапезна церква Густинського монастиря