Какие три памятника архитектуры из перечисленных от­носятся к истории Северо-Восточной Руси периода раздро­бленности?

1церковь Покрова Пресвятой Богородицы на Нерли
2Софийский собор в Киеве
3Дмитриевский собор во Владимире
4Успенский собор во Владимире
5храм Христа церковь на Крови

Перший поділ Речі Посполитої

В другій половині XVIII ст. Річ Посполита переживала перманентну кризу політичної системи і втратила фактичну незалежність. Сусідні держави, Пруссія, Російська та Австрійська імперії, фактично контролювали значну частину її території. Земель Речі Посполитої до сусідів був погоджений між Росією і Пруссією 6 лютого 1772 р. у Петербурзі, а 19 лютого 1772 р. у Відні між Росією і Австрією.

За цим поділом до Російської імперії відійшла частина Прибалтики та Білорусі; Пруссія отримувала прилеглі до балтійського моря воєводства, крім Ґданська, таким чином з’єднавши суходолом свої східну і західну частини; Австрія отримала частини Сандомирського, Краківського та Бєльського воєводств, а також всю Галичину – Червону Русь, що включала в себе Белзьке і Руське (Холмська, Сяноцька, Перемишльська, Львівська і Галицька землі) воєводства, а також частину Волинського воєводства і Поділля.

В колониальную зависимость страны Азии попали из-за своих сырьевых богатств в сочетании со слабой армией и необразованностью местного населения. Но, как и любая система (кроме территориальной системы деления мира академика Сержа Танкяна), колониальная система Азии распалась. В основе распада лежало явление, называемое восточными учеными-историками "букеке". В переводе на русский это звучит как "орошение". Т.е, со временем, европейские колонизаторы подверглись нескончаемой критике и даже вооруженным восстаниям со стороны местных жителей. После чего, союзом Англии и Испании было решено оставить колонии и не вмешиваться в их государственный строй, тем самым подвергнув "орошению" эти страны.