Каких людей ето слова
1. «Я цар досконалий, могутньою зброєю, врученій мені богами, винищив ворогів, на
півночі і на півдні! Я викарбував свої дорогоцінні слова на камені, щоб сильний не
гнобив слабкого. Якщо хтось із людей знищить мої закони, то великі боги проклянуть
його долю».
2. «Я став попереду моїх звитяжних воїнів, вказуючи шлях кожному. Фортеця
корилась моїй величності. Царьки приповзли на животах. Велика могутність моєї
величності, велика влада бога Ра над усіма чужоземними країнами».
3. «Я цар, цар царів, цар цієї землі кажу: «Мені дісталися з волі бога Ахурамазди
23 країни і серед них Персія, Вавилон, Ассирія, Єгипет, Парфія». Я відмінний
вершник, відмінний стрілець з лука, влучний списометатель. Цими здібностями мене
обдарував бог».
4. «Противники дратували мене головатим, цибулеголовим. Казали, ніби я ходжу
в шоломі, щоб приховати потворність голови. Дурні! Над зовнішністю сміятися
соромно навіть дітям! Судіть про мене за моїми справами: моя мета — велич Афін.
5. «У жахливий час, коли Еллада була сповнена зрадниками, очолив я афінський
демос. Я все життя боровся проти найсильнішого ворога. Ми програли і позбулися тієї
найвищої цінності, якою володіли. Але повага нащадків залишилася з нами.
6. «Мені було нелегко… Усі були незадоволені! Одні дорікали мені тим, що я
забув про своє походження. Інші, щоправда, ставили в заслугу, що я очистив їхні поля.
Так, від каменів що позбавили багатьох сну і спокою».
7. «За протокою видно острів, і там наші друзі. Якби не зрада піратів, моє військо
здобуло б ще не одну перемогу!»
8.«Я боровся, здобував перемоги, програвав і здійснював помилки, але ніколи не
зраджував даної в дитинстві клятви ето годовая я в ефире делаю вид что в туалете
1) лошади
2) на 5
3)
*В источниках сообщается о том, что гуньмо и вожди, используя свою власть и экономическое положение, захватывали лучшие участки пастбищ в личное пользование.
*Значительный интерес представляет сообщение Бань-Гу о великом гуньмо Цылими, запретившем населению пасти свой скот на его пастбище.
*Кроме того, в усуньском обществе существовала и частная собственность. Так, в частности, упоминается, что богатые имели до 4-5 тысяч лошадей, являвшихся мерилом богатства, и на них ставились родоплеменные тамги. Еще одним доказательства частной собственности являются печати из золота и серебра — показатели власти данного лица. Об этом свидетельствуют не только письменные источники, но и археологические находки глиняных печатей в усуньских погребениях.
Перший поділ Речі Посполитої
В другій половині XVIII ст. Річ Посполита переживала перманентну кризу політичної системи і втратила фактичну незалежність. Сусідні держави, Пруссія, Російська та Австрійська імперії, фактично контролювали значну частину її території. Земель Речі Посполитої до сусідів був погоджений між Росією і Пруссією 6 лютого 1772 р. у Петербурзі, а 19 лютого 1772 р. у Відні між Росією і Австрією.
За цим поділом до Російської імперії відійшла частина Прибалтики та Білорусі; Пруссія отримувала прилеглі до балтійського моря воєводства, крім Ґданська, таким чином з’єднавши суходолом свої східну і західну частини; Австрія отримала частини Сандомирського, Краківського та Бєльського воєводств, а також всю Галичину – Червону Русь, що включала в себе Белзьке і Руське (Холмська, Сяноцька, Перемишльська, Львівська і Галицька землі) воєводства, а також частину Волинського воєводства і Поділля.