1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;
· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;
· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;
· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу
Декабристами назвали первых дворянских революционеров, открыто выступивших против царизма в декабре 1825 года. Целью декабристов было уничтожение самодержавия, отмена крепостного права, ведение конституций, провозглашение основных гражданских свобод и равенства всех граждан перед законом.
Восстание имело огромное историческое значение. Отпор декабристов против насилия крепостников, вылившийся в конечном итоге в вооруженное восстание 14 декабря 1825 года, потерпел поражение. Пятеро руководителей восстания были повешены. Многие – осуждены. Некоторые – отправлены в Сибирь. Небольшая группа людей – ссыльных декабристов – поехала в далёкую Якутию, считавшуюся тогда гиблым местом.
1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;
· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;
· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;
· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу
Декабристами назвали первых дворянских революционеров, открыто выступивших против царизма в декабре 1825 года. Целью декабристов было уничтожение самодержавия, отмена крепостного права, ведение конституций, провозглашение основных гражданских свобод и равенства всех граждан перед законом.
Восстание имело огромное историческое значение. Отпор декабристов против насилия крепостников, вылившийся в конечном итоге в вооруженное восстание 14 декабря 1825 года, потерпел поражение. Пятеро руководителей восстания были повешены. Многие – осуждены. Некоторые – отправлены в Сибирь. Небольшая группа людей – ссыльных декабристов – поехала в далёкую Якутию, считавшуюся тогда гиблым местом.