Какое место занимала Испания в международных отношениях в 16 веке? Что было характерно для внешней политики испанских королей? Какие конкретные действия онр предпринимали?
За тридцять років громадянської війни загинуло близько чверті населення країни, 80 сеньйорів королівської крові, безліч феодальних родів. Також за тридцять років військові дії тривали всього 460 днів. Знать, що вела свій родовід від завойовників-норманів, у цілому була знищена.
Поразка у Столітній війні викликала політичну кризу династії Ланкастерів. Опозицію проти них очолив герцог йоркський Річард. Він вирішив скористатися з того, що Генріх VI був несповна розуму, а владу в країні тримала його дружина Маргарита. У 1455 р. Річарда оголосили регентом королівства. Такий поворот подій не влаштовував родину Ланкастерів, яка не бажала поступатися Йоркам. Зрештою, палацові інтриги переросли у відкриті збройні сутички між прихильниками двох родин і у громадянську війну, що дістала назву Червоної (елемент герба Ланкастерів) та Білої (елемент герба родини Тюдорів, що започаткувала після війни нову династію) троянд. На початку війни успіх був на боці Ланкастерів. Проте вже наступного року син Річарда за підтримки могутнього графа Уоріка став королем Едуардом IV. Королева Маргарита з сином утекла до Франції.
Едуард, ставши королем, відібрав усі землі в Ланкастерів та їхніх прихильників. Роздаючи ці володіння, він створив покірну собі нову знать.. Політика Едуарда IV викликала невдоволення навіть у його прихильників. Граф Уорік, посварившись із ним, утік до Франції, де уклав союз із Маргаритою.
У 1471 р. військо Ланкастерів на чолі з Уоріком висадилося в Англії та захопило Лондон. Генріха VI знову проголосили королем, але Едуард зумів повернути собі владу. Уорік, якого назвали "творцем королів”, Генріх VI та його син загинули, а Маргариту взяли в полон. Після смерті Едуарда IV королем мав стати його син Едуард V, але брат покійного короля герцог Річард Глостер наказав ув’язнити молодого короля та його брата у Тауер і сам проголосив себе королем Річардом III (1483 – 1485 рр.).
Його противники об’єдналися навколо одного з останніх Ланкастерів, який жив у вигнанні, Генріха Тюдора. Останній зібрав військо і висадився в Англії. Біля містечка Босуарт зійшлися дві армії. Річард III був зраджений, його армія розбіглася. Сам він загинув на полі бою. Корона з його голови відразу була покладена Генріху Тюдору, який став правити під ім’ям Генріх VII (1485 – 1503 рр.). Щоб остаточно примирити ворожі сторони, Генріх VII одружився з єдиною представницею Йорків, а в своєму гербі поєднав червону та білу троянди. Війна, що тривала 30 років, скінчилась.
993 - 7 = 986
986 - 7 = 979
979 - 7 = 972
972 - 7 = 965
965 - 7 = 958
958 - 7 = 951
951 - 7 = 944
944 - 7 = 937
937 - 7 = 930
930 - 7 = 923
923 - 7 = 916
916 - 7 = 909
909 - 7 = 902
902 - 7 = 895
895 - 7 = 888
888 - 7 = 881
881 - 7 = 874
874 - 7 = 867
867 - 7 = 860
860 - 7 = 853
853 - 7 = 846
846 - 7 = 839
839 - 7 = 832
832 - 7 = 825
825 - 7 = 818
818 - 7 = 811
811 - 7 = 804
804 - 7 = 797
797 - 7 = 790
790 - 7 = 783
783 - 7 = 776
776 - 7 = 769
769 - 7 = 762
762 - 7 = 755
755 - 7 = 748
748 - 7 = 741
741 - 7 = 734
734 - 7 = 727
727 - 7 = 720
720 - 7 = 713
713 - 7 = 706
706 - 7 = 699
699 - 7 = 692
692 - 7 = 685
685 - 7 = 678
678 - 7 = 671
671 - 7 = 664
664 - 7 = 657
657 - 7 = 650
650 - 7 = 643
643 - 7 = 636
636 - 7 = 629
629 - 7 = 622
622 - 7 = 615
615 - 7 = 608
608 - 7 = 601
601 - 7 = 594
594 - 7 = 587
587 - 7 = 580
580 - 7 = 573
573 - 7 = 566
566 - 7 = 559
559 - 7 = 552
552 - 7 = 545
545 - 7 = 538
538 - 7 = 531
531 - 7 = 524
524 - 7 = 517
517 - 7 = 510
510 - 7 = 503
503 - 7 = 496
496 - 7 = 489
489 - 7 = 482
482 - 7 = 475
475 - 7 = 468
468 - 7 = 461
461 - 7 = 454
454 - 7 = 447
447 - 7 = 440
440 - 7 = 433
433 - 7 = 426
426 - 7 = 419
419 - 7 = 412
412 - 7 = 405
404 - 7 = 398
398 - 7 = 391
391 - 7 = 384
384 - 7 = 377
377 - 7 = 370
370 - 7 = 363
363 - 7 = 356
356 - 7 = 349
349 - 7 = 342
342 - 7 = 335
335 - 7 = 328
328 - 7 = 321
321 - 7 = 314
314 - 7 = 307
307 - 7 = 300
300 - 7 = 293
293 - 7 = 286
286 - 7 = 279
279 - 7 = 272
272 - 7 = 265
265 - 7 = 258
258 - 7 = 251
251 - 7 = 244
244 - 7 = 237
237 - 7 = 230
230 - 7 = 223
223 - 7 = 216
216 - 7 = 209
209 - 7 = 202
202 - 7 = 195
195 - 7 = 188
188 - 7 = 181
181 - 7 = 174
174 - 7 = 167
167 - 7 = 160
160 - 7 = 153
153 - 7 = 146
146 - 7 = 139
139 - 7 = 132
132 - 7 = 125
125 - 7 = 118
118 - 7 = 111
111 - 7 = 104
104 - 7 = 97
97 - 7 = 90
90 - 7 = 83
83 - 7 = 76
76 - 7 = 69
69 - 7 = 62
62 - 7 = 55
55 - 7 = 48
48 - 7 = 41
41 - 7 = 34
34 - 7 = 27
27 - 7 = 20
20 - 7 = 13
13 - 7 = 6
6 - 7 = -1
За тридцять років громадянської війни загинуло близько чверті населення країни, 80 сеньйорів королівської крові, безліч феодальних родів. Також за тридцять років військові дії тривали всього 460 днів. Знать, що вела свій родовід від завойовників-норманів, у цілому була знищена.
Поразка у Столітній війні викликала політичну кризу династії Ланкастерів. Опозицію проти них очолив герцог йоркський Річард. Він вирішив скористатися з того, що Генріх VI був несповна розуму, а владу в країні тримала його дружина Маргарита. У 1455 р. Річарда оголосили регентом королівства. Такий поворот подій не влаштовував родину Ланкастерів, яка не бажала поступатися Йоркам. Зрештою, палацові інтриги переросли у відкриті збройні сутички між прихильниками двох родин і у громадянську війну, що дістала назву Червоної (елемент герба Ланкастерів) та Білої (елемент герба родини Тюдорів, що започаткувала після війни нову династію) троянд. На початку війни успіх був на боці Ланкастерів. Проте вже наступного року син Річарда за підтримки могутнього графа Уоріка став королем Едуардом IV. Королева Маргарита з сином утекла до Франції.
Едуард, ставши королем, відібрав усі землі в Ланкастерів та їхніх прихильників. Роздаючи ці володіння, він створив покірну собі нову знать.. Політика Едуарда IV викликала невдоволення навіть у його прихильників. Граф Уорік, посварившись із ним, утік до Франції, де уклав союз із Маргаритою.
У 1471 р. військо Ланкастерів на чолі з Уоріком висадилося в Англії та захопило Лондон. Генріха VI знову проголосили королем, але Едуард зумів повернути собі владу. Уорік, якого назвали "творцем королів”, Генріх VI та його син загинули, а Маргариту взяли в полон. Після смерті Едуарда IV королем мав стати його син Едуард V, але брат покійного короля герцог Річард Глостер наказав ув’язнити молодого короля та його брата у Тауер і сам проголосив себе королем Річардом III (1483 – 1485 рр.).
Його противники об’єдналися навколо одного з останніх Ланкастерів, який жив у вигнанні, Генріха Тюдора. Останній зібрав військо і висадився в Англії. Біля містечка Босуарт зійшлися дві армії. Річард III був зраджений, його армія розбіглася. Сам він загинув на полі бою. Корона з його голови відразу була покладена Генріху Тюдору, який став правити під ім’ям Генріх VII (1485 – 1503 рр.). Щоб остаточно примирити ворожі сторони, Генріх VII одружився з єдиною представницею Йорків, а в своєму гербі поєднав червону та білу троянди. Війна, що тривала 30 років, скінчилась.