1.Указ Петра I про розшук селян-утікачів свідчить про те, що феодальні відносини в Росії на той час ще були досить поширеними. У цей період існували великі земельні власники - поміщики, які володіли значною кількістю землі та мали власні дружини, на чолі яких стояли. Відносини між поміщиками та селянами були феодальними, тобто на базі земельної залежності, а також мали складову частину кріпосного права.
2.Петро I піклувався про повернення селян-утікачів до колишніх хазяїв, оскільки він хотів побудувати сильну державу, що відповідала вимогам часу. Він усвідомлював, що для того, щоб розвиватися і бути ефективною, держава має мати сильне господарство, а для цього було необхідно забезпечити належну кількість робочої сили на землі. У цьому контексті повернення селян-утікачів до колишніх поміщиків було спрямовано на збереження робочої сили для розвитку економіки країни. Також це було зроблено для забезпечення соціальної стабільності і уникнення відтоку населення зі сільських районів в міста, що могло б погіршити економічну ситуацію в країні.
Павло Петрович Виговський був гетьманом Української держави в 1657-1658 роках. У своїй політичній діяльності він орієнтувався на наступні держави:
Російська держава. Виговський сподівався на підтримку Росії в боротьбі проти Польщі та для встановлення незалежної української держави.
Швеція. Виговський вступив у контакти з шведськими дипломатами та сподівався на підтримку Швеції в боротьбі проти Польщі.
Турецька імперія. Виговський також вступив у контакти з турецькими дипломатами та сподівався на підтримку Туреччини у боротьбі проти Польщі.
Орієнтація на Російську державу та інші держави була спричинена бажанням Виговського встановити незалежну українську державу та зберегти її територіальну цілісність. Однак, ці спроби не принесли успіху, і Виговський був змушений відступити перед військами польського короля Яна Казимира, а пізніше був зловмисно убитий.
1.Указ Петра I про розшук селян-утікачів свідчить про те, що феодальні відносини в Росії на той час ще були досить поширеними. У цей період існували великі земельні власники - поміщики, які володіли значною кількістю землі та мали власні дружини, на чолі яких стояли. Відносини між поміщиками та селянами були феодальними, тобто на базі земельної залежності, а також мали складову частину кріпосного права.
2.Петро I піклувався про повернення селян-утікачів до колишніх хазяїв, оскільки він хотів побудувати сильну державу, що відповідала вимогам часу. Він усвідомлював, що для того, щоб розвиватися і бути ефективною, держава має мати сильне господарство, а для цього було необхідно забезпечити належну кількість робочої сили на землі. У цьому контексті повернення селян-утікачів до колишніх поміщиків було спрямовано на збереження робочої сили для розвитку економіки країни. Також це було зроблено для забезпечення соціальної стабільності і уникнення відтоку населення зі сільських районів в міста, що могло б погіршити економічну ситуацію в країні.
Успіхів!
Павло Петрович Виговський був гетьманом Української держави в 1657-1658 роках. У своїй політичній діяльності він орієнтувався на наступні держави:
Російська держава. Виговський сподівався на підтримку Росії в боротьбі проти Польщі та для встановлення незалежної української держави.
Швеція. Виговський вступив у контакти з шведськими дипломатами та сподівався на підтримку Швеції в боротьбі проти Польщі.
Турецька імперія. Виговський також вступив у контакти з турецькими дипломатами та сподівався на підтримку Туреччини у боротьбі проти Польщі.
Орієнтація на Російську державу та інші держави була спричинена бажанням Виговського встановити незалежну українську державу та зберегти її територіальну цілісність. Однак, ці спроби не принесли успіху, і Виговський був змушений відступити перед військами польського короля Яна Казимира, а пізніше був зловмисно убитий.