противоречие между начавшейся в стране капиталистической модернизацией и сохранением докапиталистических форм хозяйства (помещичье землевладение, община, малоземелье, аграрное перенаселение, кустарная промышленность);
мировой экономический кризис начала XX в,, особо тяжело сказавшийся на экономике России
2. социальные:
комплекс противоречий, сложившихся в обществе как вследствие развития капитализма, так и вследствие его незрелости
3. политические:
кризис «верхов», борьба реформаторской и реакционной линии в правительстве, неудачи в русско-японской войне, активизация левых сил в стране
обострение социально-политической обстановки в стране вследствие поражения в русско-японской войне 1904-1905 гг.
4. национальные:
полное политическое бесправие, отсутствие демократических свобод и высокая степень эксплуатации трудящихся всех наций
Задачи революции:
свержение самодержавия и установление демократической республики
ликвидация сословного неравноправия
введение свободы слова, собраний, партий и объединений
уничтожение помещичьего землевладения и наделение крестьян землей
сокращение продолжительности рабочего дня до 8 часов
признание права рабочих на стачки и создание профессиональных союзов
установление равенства народов России
Значение революции:
революция изменила политическую ситуацию России: появились конституционные документы (Манифест 17 октября и «Основные государственные законы», был образован первый парламент - Государственная дума, изменились состав и функции Государственного совета, сформировались легальные политические партии и профсоюзы, получила развитие демократическая пресса)
Революція 1905 р. справила великий вплив на піднесення українського національно-визвольного руху, що на загальнореволюційній хвилі не тільки значно зріс і політизувався, але й вийшов з підпілля, заявивши про себе відкрито перед широкими верствами народу.Ще напередодні революції в Україні загострилася боротьба за легалізацію української мови: земства і міські думи приймали про це ухвали, петиції до уряду писали з'їзди вчених, театральних діячів. Російська Академія наук утворила комісію на чолі із славістом Олексієм Шахматовим, яка рекомендувала уряду зняти обмеження з українського слова. Церковний Синод, щоб посилити пропаганду православ'я, дозволив перекласти і видати українською мовою Біблію.
Зрештою, восени 1905 р. урядом було ліквідовано заборону української мови. I хоча ввозити українські книги з-за кордону і далі не дозволялося, у підросійській Україні розгорнувся широкий видавничий рух, число видавництв сягнуло 17. Серед них найактивнішими стали «Вік», «Час», «Криниця», «Ранок» та ін.Протягом 1905-1907 pp. на Наддніпрянщині виходила 21 українська газета і ще 4 по російських губерніях. Першою ластівкою стала газета «Хлібороб», видана наприкінці 1905 p. y Лубнах. Згодом з'явилися «Рідний край» (Полтава), «Вісті» (Одеса), «Запоріжжя» (Катеринослав), «Слобожанщина» (Харків) тощо.Найбільше українських газет виходило в Києві, де діяли осередки всіх національних партій. Зокрема УРДП, на гроші Василя Симиренка та Євгена Чикаленка, видавала найвпливовіший в Україні часопис «Громадська думка».
1) 9 Января. 1904 - 1907 гг. - Первая революция.
экономические:
противоречие между начавшейся в стране капиталистической модернизацией и сохранением докапиталистических форм хозяйства (помещичье землевладение, община, малоземелье, аграрное перенаселение, кустарная промышленность);
мировой экономический кризис начала XX в,, особо тяжело сказавшийся на экономике России
2. социальные:
комплекс противоречий, сложившихся в обществе как вследствие развития капитализма, так и вследствие его незрелости
3. политические:
кризис «верхов», борьба реформаторской и реакционной линии в правительстве, неудачи в русско-японской войне, активизация левых сил в стране
обострение социально-политической обстановки в стране вследствие поражения в русско-японской войне 1904-1905 гг.
4. национальные:
полное политическое бесправие, отсутствие демократических свобод и высокая степень эксплуатации трудящихся всех наций
Задачи революции:
свержение самодержавия и установление демократической республики
ликвидация сословного неравноправия
введение свободы слова, собраний, партий и объединений
уничтожение помещичьего землевладения и наделение крестьян землей
сокращение продолжительности рабочего дня до 8 часов
признание права рабочих на стачки и создание профессиональных союзов
установление равенства народов России
Значение революции:
революция изменила политическую ситуацию России: появились конституционные документы (Манифест 17 октября и «Основные государственные законы», был образован первый парламент - Государственная дума, изменились состав и функции Государственного совета, сформировались легальные политические партии и профсоюзы, получила развитие демократическая пресса)
Объяснение:
Революція 1905 р. справила великий вплив на піднесення українського національно-визвольного руху, що на загальнореволюційній хвилі не тільки значно зріс і політизувався, але й вийшов з підпілля, заявивши про себе відкрито перед широкими верствами народу.Ще напередодні революції в Україні загострилася боротьба за легалізацію української мови: земства і міські думи приймали про це ухвали, петиції до уряду писали з'їзди вчених, театральних діячів. Російська Академія наук утворила комісію на чолі із славістом Олексієм Шахматовим, яка рекомендувала уряду зняти обмеження з українського слова. Церковний Синод, щоб посилити пропаганду православ'я, дозволив перекласти і видати українською мовою Біблію.
Зрештою, восени 1905 р. урядом було ліквідовано заборону української мови. I хоча ввозити українські книги з-за кордону і далі не дозволялося, у підросійській Україні розгорнувся широкий видавничий рух, число видавництв сягнуло 17. Серед них найактивнішими стали «Вік», «Час», «Криниця», «Ранок» та ін.Протягом 1905-1907 pp. на Наддніпрянщині виходила 21 українська газета і ще 4 по російських губерніях. Першою ластівкою стала газета «Хлібороб», видана наприкінці 1905 p. y Лубнах. Згодом з'явилися «Рідний край» (Полтава), «Вісті» (Одеса), «Запоріжжя» (Катеринослав), «Слобожанщина» (Харків) тощо.Найбільше українських газет виходило в Києві, де діяли осередки всіх національних партій. Зокрема УРДП, на гроші Василя Симиренка та Євгена Чикаленка, видавала найвпливовіший в Україні часопис «Громадська думка».