Магнатами називали високопоставлених вельмож, можновладців, князів. Магнат - людина високого соціального стану, шляхетського походження. Якщо людина мала великі статки або ж мала зв'язки з аристократією, то вона мала право іменувати себе магнатом.
У Великому князівстві Литовському, Руському і Жемантійському, в шляхетській республіці Речі Посполитій (Польща, Литва, Україна, Білорусь) та на початках Козацької держави магнатами називалися духовні і світські сенатори або державні радники (радні пани) і знатне шляхетство.
В Угорщині так звали представників знатних дворянських родів, князів, графів і баронів, які, згідно з Конституцією, мали спадкове право на участь в представництві і збиралися в особливій палаті.
История исследования археологических памятников каменного века на территории Казахстана начинается с конца XIX в. Начальный период (до 1950-х гг.) характеризуется постепенным накоплением археологических коллекций палеолитического времени со сборов подъемного материала краеведами, геологами, палеонтологами и любителями археологии. Основная веха связана с деятельностью таких видных исследователей каменного века Казахстана, как Х. А. Алпысбаев и А. Г. Медоев, которыми было открыто и исследовано большинство палеолитических памятников, известных к настоящему времени: Борыказган, Танирказган, Ушбулак I-VI, Акколь, Кемер , Сары-Су, Кзыл-Джар-3, Жаман-Айбат-3, -4, -5, Обалысан, Музбель-1, -2, Айдарлы-2, Таскудук-1, Ангренсор1, -2, Батпак-7, -8, -12 и др. В настоящее время совместными разведочными работами Института археологии и этнографии СО РАН и Национального музея Республики Казахстан продолжается поиск стратифицированных палеолитических памятников, которые значительно расширят данные, полученные из местонахождений с поверхностным залеганием артефактов.
Магнатами називали високопоставлених вельмож, можновладців, князів. Магнат - людина високого соціального стану, шляхетського походження. Якщо людина мала великі статки або ж мала зв'язки з аристократією, то вона мала право іменувати себе магнатом.
У Великому князівстві Литовському, Руському і Жемантійському, в шляхетській республіці Речі Посполитій (Польща, Литва, Україна, Білорусь) та на початках Козацької держави магнатами називалися духовні і світські сенатори або державні радники (радні пани) і знатне шляхетство.
В Угорщині так звали представників знатних дворянських родів, князів, графів і баронів, які, згідно з Конституцією, мали спадкове право на участь в представництві і збиралися в особливій палаті.
Объяснение:
История исследования археологических памятников каменного века на территории Казахстана начинается с конца XIX в. Начальный период (до 1950-х гг.) характеризуется постепенным накоплением археологических коллекций палеолитического времени со сборов подъемного материала краеведами, геологами, палеонтологами и любителями археологии. Основная веха связана с деятельностью таких видных исследователей каменного века Казахстана, как Х. А. Алпысбаев и А. Г. Медоев, которыми было открыто и исследовано большинство палеолитических памятников, известных к настоящему времени: Борыказган, Танирказган, Ушбулак I-VI, Акколь, Кемер , Сары-Су, Кзыл-Джар-3, Жаман-Айбат-3, -4, -5, Обалысан, Музбель-1, -2, Айдарлы-2, Таскудук-1, Ангренсор1, -2, Батпак-7, -8, -12 и др. В настоящее время совместными разведочными работами Института археологии и этнографии СО РАН и Национального музея Республики Казахстан продолжается поиск стратифицированных палеолитических памятников, которые значительно расширят данные, полученные из местонахождений с поверхностным залеганием артефактов.