Клас Прізвище, ім'я
Дата
ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА
ВАРІАНТ1
0 Упсала
Користуючись картосхемою «Київська Русь за доби розквіту», довідуємося, що
А на сході Русь межувала з
Польщею та Угорщиною
Б межі Русі були ширшими за
терени сучасної України
в Русь за тих часів зазнавала
lopen
Новгород, в
набігів печенігів та полов-
Псков
Ізборськ
ців
А Б В
оЛадога
Білоозероо
Op is yahе n3.
Lirata
Ярославль о
Ростов
Суздаль
Полоцьк
Муром
2
Смоленсько
Рязань о
Яка з верств формувалася з
місцевої родоплемінної знаті,
а також із впливових дружин-
ників, які за військову службу
отримували від князів земель-
ні маєтки?
А князі
А Б В
Б купці
в бояри
„Берестя Пінськ
Турів
Любеч
Волиньо
ОВолодимир
Овручо
Чернігів
Червень оБело
Перемишль
Білгород са оКиїв,
Переяслав
HazBV
КОТ
міста пропущено
но
кор
поль
|
А
У первісний та рабовласному суспільстві використовували найпростіші матеріали: глину, очерет, деревину та природ. камінь, невипалену цеглу з глини або річк. мулу; як покрівел. матеріал – глиняну випалену черепицю, теракоту як облицювал. плити. Перші в’язкі речовини – глина, гіпс, вапно, асфальт. Згодом для спорудження фундаментів, водогонів, портів та ін. гідротех. споруд виникла потреба у в’язких речовинах, здатних тверднути у воді. Так почали використовувати суміш вапна з товченою (меленою) цеглою (цем’янкою), а в давньорим. буд-ві – суміш вапна з вулканіч. попелом (пуцоланою).
Венеды (Восточные венеты, упоминаемые в древних хрониках как Вене́ды, Вене́ты; лат. Venedi, Venethae, Venethi; греч. Ούενέδοι; иногда Эне́ты; лат. Veneti; греч. Ενετοί, в германском произношении — Ве́нды, Винды; нем. Wenden) — племенная группа, известная до VI века и упоминаемая древними историками Геродотом, Помпонием Мелой, Плинием Старшим, Тацитом, Клавдием Птолемеем, Иорданом, размещаемая ими к востоку от Вислы — от балтийского побережья до северных Карпат и низовьев Дуная. Опираясь на эти источники, многие исследователи считают венедов непосредственными предками древних славян VI—VIII веков[1][2] (вендов, склавен и антов).
Объяснение:
Герма́нцы (лат. Germani)— группа родственных племён (насчитываются десятки племён), принадлежавших к индоевропейской языковой семье и занимавших территории современных: Дании, южного побережья Норвегии и Швеции (обычно этот период истории именуется тевтонским). Словарь Брокгауза и Ефрона переадресует на статью «Германцы», без каких-либо дополнительных уточнений, также и термин герминоны[en][1] — которым в западной науке принято обозначать отдельно одну из групп западногерманских племён.