Напомню о том, что восстание Пугачева известно также как крестьянская война и проходила она с 1773 по 1775 годы. Инициатором восстания был Емельян Пугачев.
По сути, это было восстание казаков, крестьян, народов Урала и Поволжья – они боролись с правительством Екатерины Второй.
• Определенно, восстание Пугачева имело классовый характер.
• Кроме того, в этом конфликте сыграл этнический и культурный характер участников.
• Многие историки и вовсе называют этот конфликт «гражданской войной».
• Участвовали в восстании не только яицкие казаки – по мере развития восстания они объединились с крепостными, крестьянами Прикамья и Поволжья.
• Движение Пугачева выступило против регулярных войск.
• Восстание начиналось заново несколько раз, потому что движение не было военно подготовлено, а сам Пугачев бежал множество раз.
• Одними из основных участников движения были башкиры, татары, не довольные попытками правительства Екатерины Второй поработить их.
• Восстание Пугачева захватило наибольшую территорию империи.
• Восставшим удалось добиться льгот: защищались права башкир, татар, казаков и рабочих заводов.
• После подавления восстания города и населенные пункты получили новые названия, чтобы больше не напоминать о крестьянской войне.
Тетчери́зм — політика консервативного правління Великої Британії на чолі з Маргарет Тетчер (1979–1990), що супроводжувалась приватизацією національних підприємств, монетаризмом у фінансово-економічній сфері, зменшенням фінансування освіти й охорони здоров'я.
Політика тетчеризму тісно пов'язана з соціально-економічними поняттями та категоріями неолібералізму та «шокової терапії». Поняття «тетчеризм», як і «рейганоміка», увійшло в економічну теорію, відображаючи нове розуміння економічної політики (у межах неолібералізму — концепції вільного, саморегулюваного управління господарською діяльністю).
Відповідно до своїх поглядів на політику та економіку, Тетчер виступала за зменшення рівня впливу держави на економіку, підтримку вільного ринку і підприємництва. Вона намагалась припинити, як їй здавалось, надмірне втручання держави в економіку, і домагалась цього шляхом приватизації державних підприємств і муніципального житла. Після правління Джеймса Каллагана, уряд дійшов висновку, що кейнсіанський підхід до керування попитом провалився, Тетчер відчувала, що економіка не самозбалансувалась і має потребу в нових фіскальних програмах, зосереджених на інфляції.
Вона почала економічні реформи з підвищення процентної ставки для уповільнення зростання грошової маси та уповільнення, у такий б, інфляції. Було зменшено бюджет та скорочено видатки на громадські програми, зокрема, на охорону здоров'я, освіту і будівництво житла. Вона також запровадила обмеження на друк грошей і законами обмежила діяльність профспілок.
Напомню о том, что восстание Пугачева известно также как крестьянская война и проходила она с 1773 по 1775 годы. Инициатором восстания был Емельян Пугачев.
По сути, это было восстание казаков, крестьян, народов Урала и Поволжья – они боролись с правительством Екатерины Второй.
• Определенно, восстание Пугачева имело классовый характер.
• Кроме того, в этом конфликте сыграл этнический и культурный характер участников.
• Многие историки и вовсе называют этот конфликт «гражданской войной».
• Участвовали в восстании не только яицкие казаки – по мере развития восстания они объединились с крепостными, крестьянами Прикамья и Поволжья.
• Движение Пугачева выступило против регулярных войск.
• Восстание начиналось заново несколько раз, потому что движение не было военно подготовлено, а сам Пугачев бежал множество раз.
• Одними из основных участников движения были башкиры, татары, не довольные попытками правительства Екатерины Второй поработить их.
• Восстание Пугачева захватило наибольшую территорию империи.
• Восставшим удалось добиться льгот: защищались права башкир, татар, казаков и рабочих заводов.
• После подавления восстания города и населенные пункты получили новые названия, чтобы больше не напоминать о крестьянской войне.
Тетчери́зм — політика консервативного правління Великої Британії на чолі з Маргарет Тетчер (1979–1990), що супроводжувалась приватизацією національних підприємств, монетаризмом у фінансово-економічній сфері, зменшенням фінансування освіти й охорони здоров'я.
Політика тетчеризму тісно пов'язана з соціально-економічними поняттями та категоріями неолібералізму та «шокової терапії». Поняття «тетчеризм», як і «рейганоміка», увійшло в економічну теорію, відображаючи нове розуміння економічної політики (у межах неолібералізму — концепції вільного, саморегулюваного управління господарською діяльністю).
Відповідно до своїх поглядів на політику та економіку, Тетчер виступала за зменшення рівня впливу держави на економіку, підтримку вільного ринку і підприємництва. Вона намагалась припинити, як їй здавалось, надмірне втручання держави в економіку, і домагалась цього шляхом приватизації державних підприємств і муніципального житла. Після правління Джеймса Каллагана, уряд дійшов висновку, що кейнсіанський підхід до керування попитом провалився, Тетчер відчувала, що економіка не самозбалансувалась і має потребу в нових фіскальних програмах, зосереджених на інфляції.
Вона почала економічні реформи з підвищення процентної ставки для уповільнення зростання грошової маси та уповільнення, у такий б, інфляції. Було зменшено бюджет та скорочено видатки на громадські програми, зокрема, на охорону здоров'я, освіту і будівництво житла. Вона також запровадила обмеження на друк грошей і законами обмежила діяльність профспілок.