Процес формування полісу як держави-громади, держави-общини відбувався на фоні активної суспільно-політичної боротьби між такими категоріями грецького суспільства які сформувалися під час розпаду родових структур – демос та аристократія (колишня родова знать). Основними напрямками боротьби були: (1) боротьба за збереження права на володіння землею в межах полісного фонду, (2) відміну боргового рабства, (3) боротьба за запис законів. Проблема втрати землі була важливою не тільки в економічному розумінні (втрата можливості годувати родину), а й в політичному, бо володіння землею в межах полісного фонду супроводжувалося і певними громадянськими політичними правами (брати участь у народних зборах, виставляти свою кандидатуру на ту чи іншу посаду, обирати магістратів). Таким чином, втрата землі означала і втрату статусу повноправного громадянина. Із зростанням диференціації у грецькому суспільстві – наявними були процеси втрати землі представниками рядового населення (наприклад борги) та концентрації її в руках аристократії. Відповідно – з землею аристократи концентрували в своїх руках і політичну владу. Тому для демосу важливим було не допустити переходу громадської землі у розпорядження тільки аристократів. Одним з головних шляхів досягнення цього – було прийняття відповідних законів.
Объяснение:
Боротьба демосу та аристократії
Процес формування полісу як держави-громади, держави-общини відбувався на фоні активної суспільно-політичної боротьби між такими категоріями грецького суспільства які сформувалися під час розпаду родових структур – демос та аристократія (колишня родова знать). Основними напрямками боротьби були: (1) боротьба за збереження права на володіння землею в межах полісного фонду, (2) відміну боргового рабства, (3) боротьба за запис законів. Проблема втрати землі була важливою не тільки в економічному розумінні (втрата можливості годувати родину), а й в політичному, бо володіння землею в межах полісного фонду супроводжувалося і певними громадянськими політичними правами (брати участь у народних зборах, виставляти свою кандидатуру на ту чи іншу посаду, обирати магістратів). Таким чином, втрата землі означала і втрату статусу повноправного громадянина. Із зростанням диференціації у грецькому суспільстві – наявними були процеси втрати землі представниками рядового населення (наприклад борги) та концентрації її в руках аристократії. Відповідно – з землею аристократи концентрували в своїх руках і політичну владу. Тому для демосу важливим було не допустити переходу громадської землі у розпорядження тільки аристократів. Одним з головних шляхів досягнення цього – було прийняття відповідних законів.