В 80-е годы для всех здравомыслящих людей стало очевидным научно-технологическое и экономическое отставание СССР. Хронический дефицит на самые необходимые потребительские товары угнетали советское общество, формировали даже среди искренних сторонников социализма, с одной стороны, пессимизм, с другой - неизбежный негатив и цинизм по отношению к коммунистическим идеям. Совокупность экономических, социально-политических и духовных факторов вызвала необходимость реформ. Наиболее популярной признавалась возможность преодоления деформаций, свойственных социализму, очищения его от ошибок и недостатков.
Концепция перестройки и сводилась к признанию необходимости реформ сверху с целью обновления социалистической системы. И переходу от авторитарно-бюрократического социализма к демократической, гуманистической модели социализма с человеческим лицом.
Эксперты изучили, чем была ценна горбачевская перестройка
С позиций сегодняшнего дня представляется, что перестройка содержала в себе потенциальную возможность реализации идеи конвергенции, то есть своеобразного соединения-интеграции преимуществ социализма и капитализма. Более того, спустя три десятилетия становится очевидным, что в иных, более благоприятных внешнеполитических и внутренних экономических условиях - и при определенной ориентации и другом качестве лидеров, стоявших у власти - эта идея могла быть реализована. Главный аргумент в пользу этого - перестройка располагала гигантскими человеческими ресурсами, ибо с самого начала вызвала огромные надежды и невиданно активное участие абсолютного большинства граждан советской страны.
Сам літопис Самійла Величка не дійшов до нас у належному вигляді — дуже пошкоджений перший том, значно менше другий. Цілком ймовірно, що книга не закінчувалася 1700 роком, бо і в заголовку, і в багатьох місцях третього тому згадуються події принаймні до 1720 року. Тому, є думка, що втрачені й прикінцеві сторінки літопису.
Самійло Величко для створення свого Літопису не обмежився вузькими локальними матеріалами та власними спогадами. Навпаки, він використав різноманітні іноземні джерела. Але за найправдивіше джерело для Величка правили діаріуш (Щоденник) козацького літописця Самійла Зорки, особистого писаря гетьмана Богдана Хмельницького та дрібні козацькі «кронички».
Літопис Величка написаний досить складною українською книжною мовою 18 століття з елементами народної мови, старослов’янізмами, словами польськими і латинськими. Літопис є одним з найголовніших і найвірогідніших творів української історіографії 2-ї половини 17 — початку 18 століття.
Літопис складається з 4 частин:
перша — «Сказание о войне казацкой з поляками через Зеновія Богдана Хмельницького…» — змальовує події 1648–1659 років, окремими епізодами сягаючи у 1620 рік, Описуючи війну Якова Остряниці 1638 року, Величко додає до автентичного джерела, яким користувався, — щоденника польського хроніста Шимона Окольського — власний коментар;
друга і третя частини, які охоплюють 1660–1686 та 1687–1700 роки, названі «Повествования летописная с малороссийских и иных отчасти поведениях собранная и зде описанная», містять значну кількість власних Величка і ґрунтуються на документах гетьманської канцелярії;
у 4-й частині зібрано додатки з різних документів 17 століття.
Вперше опублікований Київською Археографічною комісією у 1848–1864 роках під назвою «Летопись событий в юго-западной России в 17 в.», тт. I–IV.
«Сказание о войне казацкой з поляками через Зеновія Богдана Хмельницького…» Київ, 1926, Акад. наук, 268 ст.
Величко є також автором перекладу з німецької на українську мову збірника «Космографія» та передмови до нього.
Объяснение:
В 80-е годы для всех здравомыслящих людей стало очевидным научно-технологическое и экономическое отставание СССР. Хронический дефицит на самые необходимые потребительские товары угнетали советское общество, формировали даже среди искренних сторонников социализма, с одной стороны, пессимизм, с другой - неизбежный негатив и цинизм по отношению к коммунистическим идеям. Совокупность экономических, социально-политических и духовных факторов вызвала необходимость реформ. Наиболее популярной признавалась возможность преодоления деформаций, свойственных социализму, очищения его от ошибок и недостатков.
Концепция перестройки и сводилась к признанию необходимости реформ сверху с целью обновления социалистической системы. И переходу от авторитарно-бюрократического социализма к демократической, гуманистической модели социализма с человеческим лицом.
Эксперты изучили, чем была ценна горбачевская перестройка
С позиций сегодняшнего дня представляется, что перестройка содержала в себе потенциальную возможность реализации идеи конвергенции, то есть своеобразного соединения-интеграции преимуществ социализма и капитализма. Более того, спустя три десятилетия становится очевидным, что в иных, более благоприятных внешнеполитических и внутренних экономических условиях - и при определенной ориентации и другом качестве лидеров, стоявших у власти - эта идея могла быть реализована. Главный аргумент в пользу этого - перестройка располагала гигантскими человеческими ресурсами, ибо с самого начала вызвала огромные надежды и невиданно активное участие абсолютного большинства граждан советской страны.
ответ: Найди основу
Объяснение:
Сам літопис Самійла Величка не дійшов до нас у належному вигляді — дуже пошкоджений перший том, значно менше другий. Цілком ймовірно, що книга не закінчувалася 1700 роком, бо і в заголовку, і в багатьох місцях третього тому згадуються події принаймні до 1720 року. Тому, є думка, що втрачені й прикінцеві сторінки літопису.
Самійло Величко для створення свого Літопису не обмежився вузькими локальними матеріалами та власними спогадами. Навпаки, він використав різноманітні іноземні джерела. Але за найправдивіше джерело для Величка правили діаріуш (Щоденник) козацького літописця Самійла Зорки, особистого писаря гетьмана Богдана Хмельницького та дрібні козацькі «кронички».
Літопис Величка написаний досить складною українською книжною мовою 18 століття з елементами народної мови, старослов’янізмами, словами польськими і латинськими. Літопис є одним з найголовніших і найвірогідніших творів української історіографії 2-ї половини 17 — початку 18 століття.
Літопис складається з 4 частин:
перша — «Сказание о войне казацкой з поляками через Зеновія Богдана Хмельницького…» — змальовує події 1648–1659 років, окремими епізодами сягаючи у 1620 рік, Описуючи війну Якова Остряниці 1638 року, Величко додає до автентичного джерела, яким користувався, — щоденника польського хроніста Шимона Окольського — власний коментар;
друга і третя частини, які охоплюють 1660–1686 та 1687–1700 роки, названі «Повествования летописная с малороссийских и иных отчасти поведениях собранная и зде описанная», містять значну кількість власних Величка і ґрунтуються на документах гетьманської канцелярії;
у 4-й частині зібрано додатки з різних документів 17 століття.
Вперше опублікований Київською Археографічною комісією у 1848–1864 роках під назвою «Летопись событий в юго-западной России в 17 в.», тт. I–IV.
«Сказание о войне казацкой з поляками через Зеновія Богдана Хмельницького…» Київ, 1926, Акад. наук, 268 ст.
Величко є також автором перекладу з німецької на українську мову збірника «Космографія» та передмови до нього.