Кому из представителей средневекового суфизма IX века принадлежит эта характеристика: «довольствуйся малым и живи в добровольной бедности…»?Письменных трудов не оставил.
1. Жанна родилась в селе Домреми на границе Франции и герцогства Лотарингского на северо-востоке Франции. По сей день сохранились дом семьи Девы и церковь с купелью, в которой её крестили. 2. Дата рождения Девы точно не известна. Общепринятая дата 6 января 1412 года является не более чем компромиссом историков – Жанна вполне могла родиться и в 1408 году, а дату рождения ребёнка тогда могли приурочить к популярному церковному празднику. 3. Настоящая фамилия Жанны – Дарк. Вариант с “дворянским” написанием “д’Арк” появился уже после её смерти. 4. Таинственные голоса Жанна начала слышать с 13 лет. Принадлежали они святой Екатерине, святой Маргарите и архангелу Михаилу. Голоса без особых подробностей сообщили девушке, что её миссия Францию. 5. Весной 1428 года святые дали Жанне конкретное указание – отправиться в армию к капитану Роберу де Бодрикуру и попросить того передать дофину, что не нужно ввязываться в сражения до весны следующего года. Де Бодрикур высмеял посетительницу и отправил её восвояси. 6. После возвращения из армии Жанна узнала, что набег бургундцев разорил их места. Это усилило её убеждённость в собственном предназначении. Через год она снова отправилась в армии, попутно сумев отбиться от намерений отца выдать её замуж.
7. Второе появление Жанны в армии было принято более благосклонно. В это же время и возникла идея о мужской одежде – в ней было безопаснее путешествовать.
Читайте больше на: https://100-faktov.ru/zhanna-dark/
останній третині XIX ст. в Англії почали знижуватися темпи промисл. вир-ва. Інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японії зумовив виникнення нових центрів промисл. вир-ва. Англ. промисл. почала втрачати іноземні ринки збуту. Водночас амер. та нім. товари, дешевші та кращі за якістю, потрапляли на внутр. ринок країни. Головною причиною відставання Англії було поступове старіння виробничої бази британської промисл.. Англ. фабрики та заводи були збудовані ще в кінці XVIII — першій пол. XIX ст. і оснащені машинами та механізмами доби промисл. перевороту. Вони неспроможні були виготовляти таку к-сть виробів і такої якості, як амер. та нім., що базувалися на ефективнішій вир-чій основі, створеній науково-техн. процесом останньої третини XIX ст.Техн. модернізація англ. промисл. була вкрай необхідною, але надзвичайно дорогою і складною і вимагала додаткових капіталовкладень. Англ. підприємці та банкіри віддавали перевагу експорту капіталу за кордон, в колонії та залежні країни, в яких наявність дешевої робочої сили забезпечувала їм високі прибутки. Вивіз капіталу був бажаним також з огляду на зростаючі потреби в колоніальній сировині — нафті, руді, кольорових металах, каучуку та ін. Тим не менше, в англ. промисл. поступово відбувалися структурні зміни. Як і в США та Німеччині, в Англії високими темпами розвивалися галузі важкої промисл., особливо сталеплавильна, електротехнічна, хімічна. Вони випередили традиційно розвинені галузі — видобуток вугілля, виплавку чавуну, переробку бавовни. На розвитку англ. промисл. позначалась слабка енергозабезпеченість країни. Процес монополізації промисл. в Англії проходив повільніше, ніж в США та Німеччині, тут тривалий час зберігалися дрібні та середні підприємства. Банківський капітал випереджував промисловий за темпами концентрації і централізації. Напередодні І св. в. 27 великих банків Англії володіли 86% усіх вкладів. Надлишковий капітал Англія інвестувала в ек.-у своїх колоній, які на початку XX ст. у 100 разів перевищували розміри метрополії. Інвестиції направлялися у буд-во підприємств, шахт, портів, доріг і т. ін. Англ. монополії в колоніях та напівколоніях відігравали роль важливого механізму переливання капіталів і технологій, будували транспортні комунікації, створювали соціальні інституції, готували місцеві кадри для підприємн. діяльності. Незважаючи на окремі випадки, політика Англії щодо залежних країн сприяла їхньому ек. становленню, формуванню сучасної макроцивілізації взагалі.
Объяснение:
розписала максимально подробно)) надеюсь это сойдёт
7. Второе появление Жанны в армии было принято более благосклонно. В это же время и возникла идея о мужской одежде – в ней было безопаснее путешествовать.
Читайте больше на: https://100-faktov.ru/zhanna-dark/
останній третині XIX ст. в Англії почали знижуватися темпи промисл. вир-ва. Інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японії зумовив виникнення нових центрів промисл. вир-ва. Англ. промисл. почала втрачати іноземні ринки збуту. Водночас амер. та нім. товари, дешевші та кращі за якістю, потрапляли на внутр. ринок країни. Головною причиною відставання Англії було поступове старіння виробничої бази британської промисл.. Англ. фабрики та заводи були збудовані ще в кінці XVIII — першій пол. XIX ст. і оснащені машинами та механізмами доби промисл. перевороту. Вони неспроможні були виготовляти таку к-сть виробів і такої якості, як амер. та нім., що базувалися на ефективнішій вир-чій основі, створеній науково-техн. процесом останньої третини XIX ст.Техн. модернізація англ. промисл. була вкрай необхідною, але надзвичайно дорогою і складною і вимагала додаткових капіталовкладень. Англ. підприємці та банкіри віддавали перевагу експорту капіталу за кордон, в колонії та залежні країни, в яких наявність дешевої робочої сили забезпечувала їм високі прибутки. Вивіз капіталу був бажаним також з огляду на зростаючі потреби в колоніальній сировині — нафті, руді, кольорових металах, каучуку та ін. Тим не менше, в англ. промисл. поступово відбувалися структурні зміни. Як і в США та Німеччині, в Англії високими темпами розвивалися галузі важкої промисл., особливо сталеплавильна, електротехнічна, хімічна. Вони випередили традиційно розвинені галузі — видобуток вугілля, виплавку чавуну, переробку бавовни. На розвитку англ. промисл. позначалась слабка енергозабезпеченість країни. Процес монополізації промисл. в Англії проходив повільніше, ніж в США та Німеччині, тут тривалий час зберігалися дрібні та середні підприємства. Банківський капітал випереджував промисловий за темпами концентрації і централізації. Напередодні І св. в. 27 великих банків Англії володіли 86% усіх вкладів. Надлишковий капітал Англія інвестувала в ек.-у своїх колоній, які на початку XX ст. у 100 разів перевищували розміри метрополії. Інвестиції направлялися у буд-во підприємств, шахт, портів, доріг і т. ін. Англ. монополії в колоніях та напівколоніях відігравали роль важливого механізму переливання капіталів і технологій, будували транспортні комунікації, створювали соціальні інституції, готували місцеві кадри для підприємн. діяльності. Незважаючи на окремі випадки, політика Англії щодо залежних країн сприяла їхньому ек. становленню, формуванню сучасної макроцивілізації взагалі.
Объяснение:
розписала максимально подробно)) надеюсь это сойдёт