Контроль знань. Варіант 1. 1.Для розвитку української культури п. п. 19 ст. було характерним
А. домінування стилю бароко в архітектурі  Б. копіювання кращих зразків княжої доби
В. формування нової української літературної мови  Г. виникнення традиційного пересувного лялькового театру
2.У п. п. 19 ст. було відкрито Чернігівське ремісниче, Одеське садівниче, Харьківське землеробське,Кременецьке землемірне училище через
А. конкуренцію між державними та приватними навчальними  закладами
Б. розвиток господарства та зростання попиту на  кваліфіковані кадри
В. вкладання коштів у розвиток освіти  українськими підприємцями меценатами
Г. намагання влади зробити середню освіту доступною для всіх верств  населення
3. Який чинник мав вирішальний вплив на розвиток української культури у Наддніпрянській Україні в першій половині 19 ст.
А. початок українського національного відродження
Б. здійснення реформ Марії Терезії та Йосипа ІІ
В. заборона діяльності Української греко – католицької церкви
Г. активізація діяльності руху декабристів
4. Мета поїздки Василя Капніста до Берліна
А. домовитися про службу запорізьких козаків прусському королеві
Б. домовитися про спільну дію антиросійської коаліції
В. спроба знайти підтримку Пруссії в разі антиросійського повстання в Україні.
Г. спрямовувати похід військ Наполеона І на українські землі для їх визволення з-під влади Росії.
5.Наміри Наполеона І щодо України перед російсько – французькою війною 1812 року.
А. залишити під владою Росії     Б. надати автономію
В. надати незалежність    Г. розділити на кілька частин під владою різних держав
6.Сутність Азовського війська,яке існувало в 1832 -1866 рр.:
А. військові загони, що складалися з козаків Задунайської Січі,які під час російсько – турецької війни 1828 -1829 рр. перейшли на бік Росії.
Б . загони донських козаків ,які переселялися на узбережжя Азовського моря й освоювали цю ново приєднану територію.
В. регулярні військові з’єднання російської армії, що виконували функцію берегової охорони на узбережжі Азовського моря.
Г.Чорноморське козацьке військо, сформоване наприкінці 18 ст. із запорожців, яке за наказом імператора було переміщене в Приазов’я.
7.Ставлення більшості колишньої козацької старшини до національного питання наприкінці 18 – на п.19 ст.
А. еміграція з батьківщини, створення осередків української діаспори за кордоном .
Б. одержання російського дворянства,підтвердження  прав на володіння маєтностями і селянами, примирення з імператорською владою.
В. продовження боротьби за автономію  та незалежність України різними методами.
Г. створення системи  пасивного опору, внаслідок  якого значна частина знищена або переведена в розряд рядових козаків.
8.Документ, яким передбачалося встановлення конституційної монархії та федеративного устрою Росії, серед 13-ти штатів планувалося утворити Український,Чорноморський і Бузький зі столицями в Харкові, Києві й Одесі:
А. «Катехізис автономіста» В.Лукашевича  Б.Конституція М.Муравйова. 
В. «Православний катехізис» Сергія Муравйова – Апостола   Г. «Руська правда» П.Пестеля
9.Назва українських земель,де в першій половині 19 ст. кріпосне право набуло найбільшого поширення: А.Лівобережна Україна  Б. Правобережна Україна
В. Південна Україна   Г.Слобідська Україна
10. Масонська ложа «Любовь до істини» діяла в :
 А. Ніжині   Б. Одесі    В.Полтаві   Г.Новгород – Сіверському

В Ленинграде за годы Советской власти возникло 125 клубов, построено большое число Дворцов и домов культуры, обслуживающих как город в целом, так и отдельные районы н крупные промышленные предприятия.

Здания Дворцов и домов культуры имеют расширенный комплекс помещений для зрелищно-массовых и культурно-просветительных мероприятий (залы с усовершенствованным театральным оборудованием сцены, комнаты для кружковых занятий, библиотеки, детский, физкультурный секторы и т. д.).

Они играют важную роль в формировании общественно-культурных центров как в старых, так и в новых районах города (Кировском, Невском, Московском, Петроградском и др.), являются очагами социалистической культуры и массового развития народного творчества.

Строительство Дворцов и домов культуры, отразившее все этапы развития советской архитектуры, началось в 1925—27 вместе с первыми мероприятиями но реконструкции бывших окраин.

В Московско-Нарвском (ныне Кировском) районе был сооружен Дворец культуры им. А. М. Горького (архитекторы А. И. Гегелло, Д. Л. Кричевский, инженер В. Ф. Райлян) объемом 95 760 м3 с театральным залом па 2200 мест.

Теми же архитекторами и Г. А. Симоновым был построен Выборгский дом культуры объемом 65 000 м3 с театральным залом на 1900 мест.

Общегородское значение приобрел также Василеостровский дворец культуры им. С. М. Кирова (1930—37, архитектор Н. А. Троцкий, С. Н. Козак; объем осуществленной части 147 000 м3) с наиболее полным комплексом помещений (театральный зал на 1300 мест, кинозал, помещения для групповых занятий, детский и физкультурный секторы).

В Петроградском районе построен Дом культуры промкооперации (1930—38, архитектор Е. А. Левинсон и В. О. Мунц).

Примером реконструкции старого здания является Дом культуры пищевой промышленности (1934—37, архитекторы В. П. Макашов, В. К. Крылов).

Среди Дворцов и домов культуры с более узким радиусом обслуживания выделяются дома культуры имени Ильича завода «Электросила», имени И. И. Газа Кировского завода, завода «Красный выборжец», Ижорского завода, имени Капранова, имени Первой пятилетки, и др.

Сеть Дворцов и домов культуры дополняется домами работников науки, техники, искусства, размещенными обычно в зданиях бывших дворцов и особняков (Дом ученых им. А. М. Горького, Дом учителя, Дом архитектора. Дом кино, Дворец пионеров имени А. А. Жданова и т. д.).

Англия в шестнадцатом веке представляла собой небольшую, островную державу с численностью населения чуть более трёх миллионов.  

Объяснение:

В то время Шотландия и Ирландия ещё являлись самостоятельными государствами и их территории в учёт не приняты. Управлением Англии, начала эпохи Тюдоров, занимались король и парламент.  

Местное же самоуправление было одним из выдающихся политических достижений. У чиновников в графствах были очень обширные полномочия, но они представляли сугубо интересы короля. Ещё одной отличительной чертой, была развитая  система суда в Англии.  

Граждане были строго приучены разрешать все споры посредством судебных решений. Право находилось на пьедестале решения проблем на протяжении многих поколений.  

В эпоху Тюдоров у Англии не было постоянной армии, но зато появился её собственный легендарный флот Короля.  

Что касается экономики того времени, то главным образом она была сосредоточена на изготовлении сукна из шерсти овец. Своё начало положило здесь мануфактура, ручное производство стали разделять на этапы, то есть разные рабочие трудились над определенной стадией изготовления готового изделия.  

Одни пряли пряжу, другие ткали сукно, следующие окрашивали и предавали товару готовый вид. Этот процесс позволил повысить производительность и снизить цены. Также шло развитие горных работ, налаживалось производство стекла, бумаги и сахара. Великие географические открытия человечества дали британским островам отличную возможность.  

Теперь Англия не была окраиной Европы, она стала точкой пересечения всех путей, что сделало её положение выгодным для международной торговли. В восемнадцатом веке король Генрих произвёл реформу церкви и подчинил ее себе, а в 1541 году он провозгласил себя королём Ирландии и спровоцировал войну с Францией, с которой трижды воевал за время своего правления.  

Последней из Тюдоров правила Королева Елизавета, ей удалось преобразить Англию. Она закончила реформацию в религии, установила чёткие законы касающиеся занятости населения, все граждане были обязаны трудится, была установлена и норма трудового дня в 12 часов. Также благодаря Елизавете Англия стала очень весома на мировом рынке. Благодаря этому Англия вступила в эпоху расцвета.