Юстиніан I народився близько 482 або 483 рр. , в м. Таурісий (Верхня Македонія), помер 14. 11. 565, в м. Константинополі, імператор Візантії (Східної Римської імперії) з 527. Юстиніан походив з селянської родини. Здобув освіту завдяки своєму дядьку - імператору Юстину I; будучи наближеним їм до імператорського двору, здійснював великий вплив на державні справи. Вступивши на престол, прагнув відновити Римську імперію в її колишніх межах, її минулу велич. Юстиніан I спирався на середн землевласників і рабовласників, шукав підтримку у православної церкви; прагнув обмежити домагання сенаторської аристократії. Велику роль в державній політиці відігравала дружина імператора Феодора. У правління Юстиніана I було проведене кодифікування римського. В цілому його законотворча діяльність була спрямована на встановлення необмеженої влади імператора, на зміцнення рабовласництва, захист права власності. Централізації держави сприяли реформи Юстиніана I. Протягом 535-536 рр. - були укрупнені адміністративні округи, в руках їх правителів зосереджена цивільна і воєнна влада, впорядковані і посилені державний апарат, армія
Під контроль держави були поставлені ремесло і торгівля. При Юстиніані I посилився податковий гніт. Жорстоко переслідувалися єретики. Юстиніан I стимулював грандіозне будівництво: споруджувалися військові укріплення для оборони від вторгнень варварів, відбудовувалися міста, в яких споруджувалися палаци і храми (у Константинополі був побудований храм святої Софії). Юстиніан I проводив широку завойовницьку політику: у варварів були відвойовані захоплені ними області Західної Римської імперії (у 533-534 Північна Африка, Сардинія, Корсика - у вандалів, в 535-555 Апеннінський півострів і Сицилія - у остготів, в 554 південно-східна частина Піренейського півострова - у вестготів); на цих землях відновлювалися рабовласницькі відносини. На сході візантійські і війська вели війни з Іраном (527-532, 540-561), на півночі відбили натиск слов'ян. У різних районах імперії (особливо в землях, приєднаних до Візантії при Юстиніані I) спалахували проти влади імператора народні повстання (у 529-530 повстання самаритян в Палестині, в 532 "Ніка" в Константинополі, в 536-548 поширився революційних рух в Північній Африці, очолений Стотзой, народно-визвольний, рух в Італії під керівництвом Тотіли).
Юстиніан все своє життя служив великій ідеї Римської імперії і приніс їй в жертву все, що мав, і навіть те, чого не мав. Імперія заплатила дорогу ціну за втілення в життя великих ідей імператора. До кінця його царювання ресурси імперії були вкрай виснажені. Отже, при всіх блискучих успіхах його правління, врешті-решт імперії крах був неминучий.
Үштік одақ — 1882 ж. құрылған Германия, Австро-Венгрия және Италия мемлекеттерінің әскери-саяси одағы. 1879 ж. Германия Австрия — Венгриямен өзара одақтасу туралы шарт жасасты. 1882 ж. бұл одаққа Италия қосылды. Германия дүниежүзілік үстемдікке ұмтылса, Италия жаңа жерлерді отарлау жолындағы күресте Франциямен бақталас болды. Үштік одақ шарты төрт рет жаңартылды: 1887, 1891, 1902 және 1912. Үштік одақ елдерінің саясаты герман империализмінің өсіп келе жатқан басқыншылығын, оның отар жерлерін кеңейтуге, тауар өткізетін жаңа рыноктар мен шикізат көздерін басып алуға ұмтылатындығын көрсетті. Осы саясатты жүзеге асыруда Германияның Ұлыбританиямен бетпе-бет келуіне тура келді, өйткені оның қолында орасан зор отар жерлер бар еді. 1904 — 1907 ж. Үштік одаққа қарсы Ұлыбритания, Франция, Ресей одағы құрылды. Сонымен Еуропа қарулы күштері екі лагерьге бөлінді, мұның өзі 1-дүниежүзілік соғыстың ашылуына себепкер болды. 1-дүниежүзілік соғыс басталғанда, Италия өзінің бейтараптығын жариялады. 1915 ж. мамырда Италия Антанта мемлекеттерімен шарт жасасып, өзінің одақтастары Австрия — Венгрия мен Германияға қарамақарсы соғысты. Сөйтіп, Үштік одақ. жойылды.
Юстиніан I народився близько 482 або 483 рр. , в м. Таурісий (Верхня Македонія), помер 14. 11. 565, в м. Константинополі, імператор Візантії (Східної Римської імперії) з 527. Юстиніан походив з селянської родини. Здобув освіту завдяки своєму дядьку - імператору Юстину I; будучи наближеним їм до імператорського двору, здійснював великий вплив на державні справи. Вступивши на престол, прагнув відновити Римську імперію в її колишніх межах, її минулу велич. Юстиніан I спирався на середн землевласників і рабовласників, шукав підтримку у православної церкви; прагнув обмежити домагання сенаторської аристократії. Велику роль в державній політиці відігравала дружина імператора Феодора. У правління Юстиніана I було проведене кодифікування римського. В цілому його законотворча діяльність була спрямована на встановлення необмеженої влади імператора, на зміцнення рабовласництва, захист права власності. Централізації держави сприяли реформи Юстиніана I. Протягом 535-536 рр. - були укрупнені адміністративні округи, в руках їх правителів зосереджена цивільна і воєнна влада, впорядковані і посилені державний апарат, армія
Під контроль держави були поставлені ремесло і торгівля. При Юстиніані I посилився податковий гніт. Жорстоко переслідувалися єретики. Юстиніан I стимулював грандіозне будівництво: споруджувалися військові укріплення для оборони від вторгнень варварів, відбудовувалися міста, в яких споруджувалися палаци і храми (у Константинополі був побудований храм святої Софії). Юстиніан I проводив широку завойовницьку політику: у варварів були відвойовані захоплені ними області Західної Римської імперії (у 533-534 Північна Африка, Сардинія, Корсика - у вандалів, в 535-555 Апеннінський півострів і Сицилія - у остготів, в 554 південно-східна частина Піренейського півострова - у вестготів); на цих землях відновлювалися рабовласницькі відносини. На сході візантійські і війська вели війни з Іраном (527-532, 540-561), на півночі відбили натиск слов'ян. У різних районах імперії (особливо в землях, приєднаних до Візантії при Юстиніані I) спалахували проти влади імператора народні повстання (у 529-530 повстання самаритян в Палестині, в 532 "Ніка" в Константинополі, в 536-548 поширився революційних рух в Північній Африці, очолений Стотзой, народно-визвольний, рух в Італії під керівництвом Тотіли).
Юстиніан все своє життя служив великій ідеї Римської імперії і приніс їй в жертву все, що мав, і навіть те, чого не мав. Імперія заплатила дорогу ціну за втілення в життя великих ідей імператора. До кінця його царювання ресурси імперії були вкрай виснажені. Отже, при всіх блискучих успіхах його правління, врешті-решт імперії крах був неминучий.
Үштік одақ — 1882 ж. құрылған Германия, Австро-Венгрия және Италия мемлекеттерінің әскери-саяси одағы. 1879 ж. Германия Австрия — Венгриямен өзара одақтасу туралы шарт жасасты. 1882 ж. бұл одаққа Италия қосылды. Германия дүниежүзілік үстемдікке ұмтылса, Италия жаңа жерлерді отарлау жолындағы күресте Франциямен бақталас болды. Үштік одақ шарты төрт рет жаңартылды: 1887, 1891, 1902 және 1912. Үштік одақ елдерінің саясаты герман империализмінің өсіп келе жатқан басқыншылығын, оның отар жерлерін кеңейтуге, тауар өткізетін жаңа рыноктар мен шикізат көздерін басып алуға ұмтылатындығын көрсетті. Осы саясатты жүзеге асыруда Германияның Ұлыбританиямен бетпе-бет келуіне тура келді, өйткені оның қолында орасан зор отар жерлер бар еді. 1904 — 1907 ж. Үштік одаққа қарсы Ұлыбритания, Франция, Ресей одағы құрылды. Сонымен Еуропа қарулы күштері екі лагерьге бөлінді, мұның өзі 1-дүниежүзілік соғыстың ашылуына себепкер болды. 1-дүниежүзілік соғыс басталғанда, Италия өзінің бейтараптығын жариялады. 1915 ж. мамырда Италия Антанта мемлекеттерімен шарт жасасып, өзінің одақтастары Австрия — Венгрия мен Германияға қарамақарсы соғысты. Сөйтіп, Үштік одақ. жойылды.