Початок XX століття: Перша Світова війна, революції, Визвольні змагання і Громадянська війна
1902 Полтавсько-Харківське селянське повстання.
сільгоспробітники Галичини під впливом українських радикалів і за підтримки націонал-демократів почали під час жнив масовий організований страйк, що охопив понад 100 тис. учасників.
Миколою Міхновським у Харкові заснована українська націоналістична партія (УНП, НУП), яка продовжила справу Тарасівців.
1903 Літо — загальний страйк на півдні Російської імперії.
При УНП створена бойова організація - «Оборона України», покликана стати на чолі всеукраїнського національного повстання.
1904 Відкрито ділянку залізниці Долинська — Олександрівськ — Волноваха.
На Галичині Василем Нагірним створений Центральний союз українських кооперативів, який налічував 550 філій і 180 тис. членів.[1]
08 лютого 1904 — 05 вересня 1905 — російсько-японська війна
1905 8 − 24 червня — політичний страйк робітників Одеси.
14 — 25 червня — Повстання на броненосці «Потьомкін»
8 вересня — Портсмутський мирний договір, який закріпив поразку Росії у війні з Японією
7 — 25 жовтня — всеросійський політичний страйк.
17 жовтня — царський маніфест — октройований акт, підготовлений з метою вдосконалення виконавчої влади Російської імперії, демонстрації турботи про підданців у розпалі революції 1905—1907, визнання насущності системних реформ.
Створення в Катеринославі і Києві перших в Україні Рад робітничих депутатів
11 −15 листопада — повстання моряків під проводом П. П. Шмідта у Севастополі.
Листопад — грудень — загальні страйки в Харкові, Києві, Катеринославі, Одесі.
1906 14-21 жовтня у Києві проходив монархічний чорносотенський Третій Всеросійський З'їзд російських людей (Всеросійський З'їзд Людей Землі Руської).
9 листопада — указ уряду про виділення селян з громад на хутора — столипінська реформа.
1907 Організація в Києві першого стаціонарного українського театру (Театр Миколи Садовського)
в Австро-Угорщині введено загальне виборче право
1908 Юзеф Пілсудський заснував у Галичині Союз активної боротьби
протестуючи проти порушень виборчого законодавства, український студент Мирослав Січинський убив губернатора Анджея Потоцького
1909 Заснування Дніпровської біологічної станції.
Створення Харківської селекційної станції
Створення перших українських художніх фільмів.
1910 Союз активної боротьби Юзефа Пілсудського створив у Львові нелегальну воєнізовану організацію «Стрілецька спілка»
У черговій україно-польській сутичці між студентами у Львові був убитий український студент Адам Коцко
1911 18 (5 ст.ст.) вересня — у Київському оперному театрі есер і таємний агент поліції Дмитро Богров застрелив прем'єр-міністра царського уряду Петра Столипіна. Похований у Києво-Печерській лаврі.
1913 Відкриття консерваторій в Одесі і Києві.
1914—1918 Перша світова війна
1914 28 липня: Австро-Угорщина оголошує війну Сербії ; 1 серпня — Німеччина оголосила війну Росії і 3 серпня — Франції. 6 серпня — Австро-Угорщина оголошує війну Росії. У складі австро-угорських військ діяли національні легіони — польський, албанський та український — січові стрільці (УСС).
1 (або 3) серпня: у Львові створено проавстрійську Українську Раду на чолі з парламентарем Костем Левицьким, яка після поразки австрійської армії у Галичині перебралася до Відня. Соціалісти зі Східної України також створили у Львові Союз визволення України.
4 серпня: Головна Українська Рада прийняла рішення про створення з добровольців української військової організації, що одержала назву Українських січових стрільців.
23 — 25 серпня : Галицька битва (Люблін-Холмська операція) — розгром російськими військами австро-угорських і окупація східної Галичини.
29 жовтня — турецькі корабля і німецькі крейсери «Гебен» і «Бреслау» обстріляли Одесу, Севастополь, Феодосію і Новоросійськ
На кінець 1914 р товариство «Просвіта» мало 77 місцевих відділень, 3 тис. читалень і бібліотек, 36 тис. членів у Львові і 200 тис. — в сільських читальнях. Військово-спортивні товариства «Сокіл» і «Січ» мали 974 місцеві осередки, налічували 33 тис. членів[1]
1915 22 березня — після облоги капітулював 120-тисячний австро-угорський гарнізон Перемишля.
у Відні була відтворена Українська Рада
2 — 5 травня: Горлицький прорив німецьких військ і залишення російськими військами Галичини (3 червня — Перемишля, 22/23 червня — Львова)
5 травня: ГУР та СВУ об'єдналися та утворили ЗУР (Загальну Українську Раду)
26 серпня — німецькі війська вибили росіян з Берестя (Брест-Литовськ)
1916 4 червня — 22 серпня: Наступ Південно-Західного фронту під командуванням О. О. Брусилова (Брусиловський прорив), в ході якого було розбито німецькі і австрійські війська і зайнято Луцьк, Станіслав, Чернівці.
Причины поражения социализма можно условно разделить на несколько групп: экономические, политические (внутренние и внешние) , идеологические и нравственные. Все они взаимосвязаны и взаимообусловлены так, что ни одну из них нельзя рассматривать, как приоритетную - игнорирование частной собственности. - отсутствие конкуренции, что является следствием отсутствия других форм собственности на средства - экстенсивный путь развития производства. - государственное планирование производства. - фиктивная отчетность производства. - огромные затраты на ВПК - отсутствие политической конкуренции - отсутствие демократии в управлении государством - уничтожение инакомыслия - отход от основ социализма, провозглашенных Ленином после событий в октябре 1917 года - массовый террор и репрессии - проигрыш на уровне масс-культуры - недооценка военно-политическим руководством СССР роли и значения информационных факторов - роль Горбачева В конце объективных и субъективных причин хотелось бы предоставить американские оценки окончания “Холодной войны”: "Победа США в холодной войне была результатом целенаправленной, планомерной и многосторонней стратегии США, направленной на сокрушение Советского Союза. Ход исторических событий был предопределен стратегическими директивами Рейгана. В конечном счете, скрытая война против СССР и создала условия для победы над Советским Союзом. " – Ф. Гафней. Директор центра политики и безопасности. "Россия - побежденная держава. Она проиграла титаническую борьбу. И говорить “это была не Россия, а Советский Союз” - значит бежать от реальности. Это была Россия, названная Советским Союзом. Она бросила вызов США. Она была побеждена. "
Початок XX століття: Перша Світова війна, революції, Визвольні змагання і Громадянська війна
1902 Полтавсько-Харківське селянське повстання.
сільгоспробітники Галичини під впливом українських радикалів і за підтримки націонал-демократів почали під час жнив масовий організований страйк, що охопив понад 100 тис. учасників.
Миколою Міхновським у Харкові заснована українська націоналістична партія (УНП, НУП), яка продовжила справу Тарасівців.
1903 Літо — загальний страйк на півдні Російської імперії.
При УНП створена бойова організація - «Оборона України», покликана стати на чолі всеукраїнського національного повстання.
1904 Відкрито ділянку залізниці Долинська — Олександрівськ — Волноваха.
На Галичині Василем Нагірним створений Центральний союз українських кооперативів, який налічував 550 філій і 180 тис. членів.[1]
08 лютого 1904 — 05 вересня 1905 — російсько-японська війна
1905 8 − 24 червня — політичний страйк робітників Одеси.
14 — 25 червня — Повстання на броненосці «Потьомкін»
8 вересня — Портсмутський мирний договір, який закріпив поразку Росії у війні з Японією
7 — 25 жовтня — всеросійський політичний страйк.
17 жовтня — царський маніфест — октройований акт, підготовлений з метою вдосконалення виконавчої влади Російської імперії, демонстрації турботи про підданців у розпалі революції 1905—1907, визнання насущності системних реформ.
Створення в Катеринославі і Києві перших в Україні Рад робітничих депутатів
11 −15 листопада — повстання моряків під проводом П. П. Шмідта у Севастополі.
Листопад — грудень — загальні страйки в Харкові, Києві, Катеринославі, Одесі.
1906 14-21 жовтня у Києві проходив монархічний чорносотенський Третій Всеросійський З'їзд російських людей (Всеросійський З'їзд Людей Землі Руської).
9 листопада — указ уряду про виділення селян з громад на хутора — столипінська реформа.
1907 Організація в Києві першого стаціонарного українського театру (Театр Миколи Садовського)
в Австро-Угорщині введено загальне виборче право
1908 Юзеф Пілсудський заснував у Галичині Союз активної боротьби
протестуючи проти порушень виборчого законодавства, український студент Мирослав Січинський убив губернатора Анджея Потоцького
1909 Заснування Дніпровської біологічної станції.
Створення Харківської селекційної станції
Створення перших українських художніх фільмів.
1910 Союз активної боротьби Юзефа Пілсудського створив у Львові нелегальну воєнізовану організацію «Стрілецька спілка»
У черговій україно-польській сутичці між студентами у Львові був убитий український студент Адам Коцко
1911 18 (5 ст.ст.) вересня — у Київському оперному театрі есер і таємний агент поліції Дмитро Богров застрелив прем'єр-міністра царського уряду Петра Столипіна. Похований у Києво-Печерській лаврі.
1913 Відкриття консерваторій в Одесі і Києві.
1914—1918 Перша світова війна
1914 28 липня: Австро-Угорщина оголошує війну Сербії ; 1 серпня — Німеччина оголосила війну Росії і 3 серпня — Франції. 6 серпня — Австро-Угорщина оголошує війну Росії. У складі австро-угорських військ діяли національні легіони — польський, албанський та український — січові стрільці (УСС).
1 (або 3) серпня: у Львові створено проавстрійську Українську Раду на чолі з парламентарем Костем Левицьким, яка після поразки австрійської армії у Галичині перебралася до Відня. Соціалісти зі Східної України також створили у Львові Союз визволення України.
4 серпня: Головна Українська Рада прийняла рішення про створення з добровольців української військової організації, що одержала назву Українських січових стрільців.
23 — 25 серпня : Галицька битва (Люблін-Холмська операція) — розгром російськими військами австро-угорських і окупація східної Галичини.
29 жовтня — турецькі корабля і німецькі крейсери «Гебен» і «Бреслау» обстріляли Одесу, Севастополь, Феодосію і Новоросійськ
На кінець 1914 р товариство «Просвіта» мало 77 місцевих відділень, 3 тис. читалень і бібліотек, 36 тис. членів у Львові і 200 тис. — в сільських читальнях. Військово-спортивні товариства «Сокіл» і «Січ» мали 974 місцеві осередки, налічували 33 тис. членів[1]
1915 22 березня — після облоги капітулював 120-тисячний австро-угорський гарнізон Перемишля.
у Відні була відтворена Українська Рада
2 — 5 травня: Горлицький прорив німецьких військ і залишення російськими військами Галичини (3 червня — Перемишля, 22/23 червня — Львова)
5 травня: ГУР та СВУ об'єдналися та утворили ЗУР (Загальну Українську Раду)
26 серпня — німецькі війська вибили росіян з Берестя (Брест-Литовськ)
1916 4 червня — 22 серпня: Наступ Південно-Західного фронту під командуванням О. О. Брусилова (Брусиловський прорив), в ході якого було розбито німецькі і австрійські війська і зайнято Луцьк, Станіслав, Чернівці.
червень — розпочалася блокада Чорноморським флотом Босфору
- игнорирование частной собственности.
- отсутствие конкуренции, что является следствием отсутствия других форм собственности на средства
- экстенсивный путь развития производства.
- государственное планирование производства.
- фиктивная отчетность производства.
- огромные затраты на ВПК
- отсутствие политической конкуренции
- отсутствие демократии в управлении государством
- уничтожение инакомыслия
- отход от основ социализма, провозглашенных Ленином после событий в октябре 1917 года
- массовый террор и репрессии
- проигрыш на уровне масс-культуры
- недооценка военно-политическим руководством СССР роли и значения информационных факторов
- роль Горбачева
В конце объективных и субъективных причин хотелось бы предоставить американские оценки окончания “Холодной войны”:
"Победа США в холодной войне была результатом целенаправленной, планомерной и многосторонней стратегии США, направленной на сокрушение Советского Союза. Ход исторических событий был предопределен стратегическими директивами Рейгана. В конечном счете, скрытая война против СССР и создала условия для победы над Советским Союзом. " – Ф. Гафней. Директор центра политики и безопасности.
"Россия - побежденная держава. Она проиграла титаническую борьбу. И говорить “это была не Россия, а Советский Союз” - значит бежать от реальности. Это была Россия, названная Советским Союзом. Она бросила вызов США. Она была побеждена. "