кроссворд

По горизонтали:
1.
Стиль в архитектуре, для которого характерны стрельчатые арки, высокие башни, обилие резьбы и барельефы.
2.
Картина или узоры из кусочков стекла, используемые для украшения окон соборов.
3.
Скульптурное изображение, которое создаётся с объёмов, выступающих из плоскости фона (то есть выпуклых объёмов).
4.
Фантастическое существо, элемент декора средневековых храмов.
По вертикали:
3.
Город, в честь которого назван один из архитектурных стилей Средневековья.
5.
Вход в храм.
6.
Большое круглое окно в храме, расчленённое фигурным переплётом на части в виде звезды или распустившегося цветка.

Объяснение:

Общее:

1)Укрепление власти монарха

2)Военные реформы:

При Иване-стрельцы, при Петре- рекрутские наборы

3)Реформа церкви, ограничивающая её права (Синод и Стоглав)

Различия:

1) При Петре- колоссальный экономический подъём (политика меркантилизма), после Иван- поруха.

2)При Перте- европиезация общество (сбривал бороды и т.д.),

При Иване- обратная тенденция ( Домострой)

3)При Перте развивалось искусство ( ассамблеи, начальные школы и т.д.)

Иван не развитию. 

Итог: Пётр сделал страну ведущий мировой державой, наряду со странами Европы, Иван - проиграл Ливонскую войну, убил репрессиям ведущих людей страны, развалил страну.

ответ не мой, но думаю что ничего личного

У XI—XII ст. важкоозброєні лицарі захищали себе тільки кольчугами, а легкоозброєні вершники йшли в бій абсолютно без металевих обладунків. У XIII ст., у міру того як важкоозброєна кіннота запасається нагрудниками і корсетами, у легкоозброєних вершників з'являються кольчуги.

Кожен важкоозброєний лицар брав з собою в битву трьох коней (звичайно типу дестріє) і одного, двох або трьох зброєносців, яких, зазвичай, набирали із залежних людей або лицарських синів, що не отримали присвячення в лицарі. Зброєносці спочатку йшли в битву пішими і під час сутичок залишалися позаду, із запасними кіньми і зброєю. Коли в XIV ст. серед лицарів укоренився звичай спішуватись під час битви, то зброєносці стали набиратися з легких вершників; рахунок лицарському війську став йти по «списах», рахуючи трьох вершників як один лицарський спис. На Рейні для тієї ж лицарської одиниці з'явилася назва «gleve» (glaive).

Звичайною побудовою для загону лицарів у Середньовіччі був клин (cuneus). Такий «клин» міг складатися з декількох сотень лицарів, а іноді і з декількох тисяч. Найчастіше все лицарське військо вибудовувалося перед битвою в три бойові лінії, одна за одною, а кожна бойова лінія розпадалася на «клини» і мала центр і два крила.

У Франції зародилися лицарські турніри і вже звідти проникли до Німеччини і Англії (couflictus gallici).