Ормализация внутриполитической жизни в стране и зарождение мануфактурного производства в россии в xvii столетии создавали благоприятные условия для развития внутренней и внешней торговли. развитие промышленности и возрождение промыслов к возникновению специализации отдельных районов страны на производстве определенных товаров. между этими районами начинается взаимный обмен продукцией, в результате чего формируется всероссийский рынок и активизируется деятельность многочисленных ярмарок как ключевых центров в перемещении товаров в рамках всей страны. из москвы, занимавшей центральное положение в торговой жизни россии, расходились основные торговые направления – северное (беломорье), , волжское, южное, смоленское, сибирское, - составлявшие инфраструктуру страны.беломорский путь шел по вологде, сухоне, северной двине к архангельску и на белое море, а оттуда в зарубежные страны. торговый путь связан со старинными новгородом и псковом, а далее к побережью и в европу. роль в торговых операциях со странами востока принадлежала волжскому пути , проходившему по рекам москва, ока, волга, кама, через каспийское море в персию, хиву и бухару. главными предпринимательскими центрами на этом пути были нижний новгород и астрахань. если астрахань была центром рыбных промыслов и обмена продукцией со странами востока, то нижний новгород выступал как перевалочный пункт, в котором сходились потоки товаров из поволжья и урало-сибирского региона.с волжским бассейном было связано начало сибирского торгового пути , который пролегал из москвы до нижнего новгорода и соликамска, далее волоком до верхотурья, затем снова водой до тобольска, тюмени и енисейска, где был устроен большой гостиный двор. западное направление торговли было связано со смоленском.на южном направлении важным торговым центром стал орел, откуда по оке и москве-реке в центральные районы поступал хлеб. на стыке западного и южного торговых путей располагалась свенская ярмарка в брянске, которая наряду с макарьевской под нижним новгородом считалась наиболее знаменитой на руси. торговали здесь хлебом и скотом, овчиной и шерстью, мясом и салом, медом и воском. приезжали купцы из далеких губерний за пенькой, которую тут собирали по всей округе. причем продавали ее за деньги или выменивали на соль.
У світовій історії ХІХ ст. характеризується перш за все кризою феодально-абсолютистських порядків і перемогою капіталізму. Утвердження капіталізму супроводжувалось не тільки радикальними змінами в економічному розвитку країн, але й складними внутрішніми суспільно-політичними процесами.
Обличчя ХІХ ст. здебільшого визначалось революційною хвилею 1848–1849 рр., яка охопила практично всі європейські країни. До 70-х рр. ХІХ ст. на заході закінчились буржуазні революції. Розпочався відносно мирний період розвитку капіталізму.
Україну не обминули ні європейська революція середини ХІХ ст., ні дві війни (на початку та в середині ХІХ ст.) найбільших на ті часи світових імперій – Російської та Австро-Угорської, до складу яких вона входила.
Масові переселенські рухи українців утворили на Азійському та Американському континентах більш або менш чисельні осередки українського населення поза межами Батьківщини, і це також прилучало Україну до світового історичного процесу. В суспільно-економічному плані протягом цього століття в Україні завершився промисловий переворот, і відбулося утвердження нових ринкових (капіталістичних) відносин. І, головне, це було століття українського національного відродження, яке знайшло свій прояв у поширенні масового національного самоусвідомлення, формуванні української нації, пожвавленні й піднесенні національного руху, розвитку всіх галузей культурного життя українців
У світовій історії ХІХ ст. характеризується перш за все кризою феодально-абсолютистських порядків і перемогою капіталізму. Утвердження капіталізму супроводжувалось не тільки радикальними змінами в економічному розвитку країн, але й складними внутрішніми суспільно-політичними процесами.
Обличчя ХІХ ст. здебільшого визначалось революційною хвилею 1848–1849 рр., яка охопила практично всі європейські країни. До 70-х рр. ХІХ ст. на заході закінчились буржуазні революції. Розпочався відносно мирний період розвитку капіталізму.
Україну не обминули ні європейська революція середини ХІХ ст., ні дві війни (на початку та в середині ХІХ ст.) найбільших на ті часи світових імперій – Російської та Австро-Угорської, до складу яких вона входила.
Масові переселенські рухи українців утворили на Азійському та Американському континентах більш або менш чисельні осередки українського населення поза межами Батьківщини, і це також прилучало Україну до світового історичного процесу. В суспільно-економічному плані протягом цього століття в Україні завершився промисловий переворот, і відбулося утвердження нових ринкових (капіталістичних) відносин. І, головне, це було століття українського національного відродження, яке знайшло свій прояв у поширенні масового національного самоусвідомлення, формуванні української нації, пожвавленні й піднесенні національного руху, розвитку всіх галузей культурного життя українців