Ну я попытаюсь . вообщем поехали разговор состоится между знатным боярином и крестьянином с которово он пришел собирать подать . к(крестьянин)-здраствуй хозяин . чего жаловать изволишь б(боярин)-а ну холоп уйди прочь думает ! через некоторое время б-а ну холоп ко мне идии холоп подходит к-чего изволишь б-где моя зерно которое ты брал у меня взаймы ? к-нету зерна год не урожайный ! хоть убейся нет б-а ну прекратить . вздумал он мне тут убиватся ! ты пока весь долг не отработаешь не куда не уйдешь ! ты меня понял! ? к-понял . понял я ваше благородие . б-и про проценты не забудь к-но как же так ? ! это же будем не посильно мне ! б-я сказал с процентами значит с проценты а теперь уйди . и не мазоль барину p.s всее что смог . рад был
1) На одязі української знаті XVI ст. позначилися контакти з Польщею та Угорщиною. Українські шляхтичі почали вбиратися за зразками іноземної моди, поєднуючи елементи українського вбрання з польсько-литовськими й угорськими.
Чоловіче вбрання шляхти було барвистим. У тканинах переважали різні відтінки червоного, синього, зеленого кольорів. Вишукане вбрання декорували мереживом, комірами із перлами, золотою тасьмою, вишивкою шовковими і золотими нитками, ґудзиками з коштовним камінням. Одяг заможних городянок і шляхтянок вирізнявся, як і чоловічий, дорогими тканинами.
Одяг знаті і князів шили з привізних тканин: шовку, оксамиту, парчі, перетканої срібною або золотою ниткою. Верхній теплий одяг виготовляли із вичинених шкур свійських тварин, а також диких: ведмедів, лисиць, вовків, куниць, соболів, горностаїв. За книгою «Історія української культури»
Читай
Объяснение:
житла й побуту шляхтичів;
— їхнього одягу та харчування;
— сімейного устрою та виховання дітей.
1) На одязі української знаті XVI ст. позначилися контакти з Польщею та Угорщиною. Українські шляхтичі почали вбиратися за зразками іноземної моди, поєднуючи елементи українського вбрання з польсько-литовськими й угорськими.
Чоловіче вбрання шляхти було барвистим. У тканинах переважали різні відтінки червоного, синього, зеленого кольорів. Вишукане вбрання декорували мереживом, комірами із перлами, золотою тасьмою, вишивкою шовковими і золотими нитками, ґудзиками з коштовним камінням. Одяг заможних городянок і шляхтянок вирізнявся, як і чоловічий, дорогими тканинами.
Одяг знаті і князів шили з привізних тканин: шовку, оксамиту, парчі, перетканої срібною або золотою ниткою. Верхній теплий одяг виготовляли із вичинених шкур свійських тварин, а також диких: ведмедів, лисиць, вовків, куниць, соболів, горностаїв. За книгою «Історія української культури»