В 2006 г. по инициативе Кабинета Премьер-министра Коидзуми парламент Японии принял ряд новых законов, которые гарантировали продолжение структурных реформ в заданном направлении в последующие годы. Таким был, прежде всего, Закон о продвижении административной реформы, который определил следующие задачи:- дальнейшее сокращение государственных функций и дерегулирование;- реорганизация кредитно-финансовых учреждений, которые еще сохраняются в ведении государства, путем их слияния или приватизации;- новый, с точки зрения сокращения государственных расходов, пересмотр тех государственных учреждений, которые лишь недавно преобразованы в самостоятельные административные юридические лица (независимые корпорации);- сокращение государственного имущества;- реформа общих кадровых расходов государства, в том числе за счет сокращения численности служащих государства и органов местного самоуправления;- реформа системы государственной службы.Осуществление этих задач было рассчитано на пять лет. Основывался Штаб продвижения административной реформы во главе с Премьер-министром и с участием в нем руководителей правительственных ведомств.Основными принципами дерегулирования были:- отказ от государственного регулирования экономики во всех сферах, где отсутствует необходимость подобного регулирования;- социальное регулирование в сферах охраны окружающей среды и безопасности должно быть минимальным;- в случае если возникнет необходимость государственного регулирования, предпочтение будет отдаваться ex post (лат. "реальный") регулирования с административного или судебного контроля, а не ex ante (лат. "предполагаемый") регулирования, проводимая с административного руководства или посредством предоставления соответствующих прав частной стороне.Японский бизнес-истеблишмент, включая Федерацию экономических организаций Кейданрен (Keidanren), действовал очень слаженно и оказывал активное давление на правительство страны с целью скорейшего начала процессов дерегулирования. Другим источником давления стали зарубежные государства, в частности Соединенные Штаты Америки, правительство которых настаивал на использовании административного руководства в качестве нетарифного барьера во внешней торговле, а также на то, что дерегулирование необходимо для обеспечения равных возможностей иностранному бизнесу на территории Японии. В свою очередь, потребители на японском рынке часто настаивали на усилении регулирования со стороны государства в таких сферах, как безопасность, охрана окружающей среды и потребительский рынок.
Объяснение: (Як говорив Ленін, первісний соціалізм був утопічним соціалізмом, або, як говорив Сталін, раніше християнство було для пригноблених і рабів якорем порятунку, а тепер соціалізм стає прапором звільнення.) По-друге, у Сталіна встановилося взаєморозуміння з митрополитом Сергієм (Страгородським), який в 1922 р з грудня 1925 р. митрополит Сергій очолював Патріархію як заступник Патріаршого Місцеблюстителя (заарештованого митрополита Петра (Полянського), потім з жовтня 1937 р. яким же було ставлення митрополита Сергія до власності, з точки зору розуміється ним православно-християнської віри? У ньому митрополит Сергій говорив про необхідність скликання Помісного Собору і пропонував проект основних рішень собору, в тому числі з питання про власність. Нижче наводиться частина документа, в якій митрополит Сергій широко висвітлює це питання.
ответ даю ниже
Объяснение: (Як говорив Ленін, первісний соціалізм був утопічним соціалізмом, або, як говорив Сталін, раніше християнство було для пригноблених і рабів якорем порятунку, а тепер соціалізм стає прапором звільнення.) По-друге, у Сталіна встановилося взаєморозуміння з митрополитом Сергієм (Страгородським), який в 1922 р з грудня 1925 р. митрополит Сергій очолював Патріархію як заступник Патріаршого Місцеблюстителя (заарештованого митрополита Петра (Полянського), потім з жовтня 1937 р. яким же було ставлення митрополита Сергія до власності, з точки зору розуміється ним православно-християнської віри? У ньому митрополит Сергій говорив про необхідність скликання Помісного Собору і пропонував проект основних рішень собору, в тому числі з питання про власність. Нижче наводиться частина документа, в якій митрополит Сергій широко висвітлює це питання.