Литовсько – польська доба
варіант 1
1. яким чином українські землі увійшли до складу литовського князівства?
а) шляхом загарбання (агресії) ; б) шляхом „тихої експансії”; в) в результаті спільної боротьби з монголо – татарами.
2. першу спробу приєднати галичину до польщі зробив:
а) юрій – болеслав іі; б) казимир ііі; в) дмитро дедько; г) вірної відповіді немає.
3. кревська унія – це:
а) збірка законів; б) указ короля; в) союз, об’єднання 2 держав.
4. розташуйте імена великих литовських князів у хронологічній послідовності:
а) ягайло; б) вітовт; в) ольгерд; г) гедимін; д) міндовг.
5. фільварок – це велике володіння:
а) яке базується на праці кріпосних селян; б) в основі якого є праця найманих робітників; в) яке має натуральний характер; г) яке має товарний характер.
6. шляхта – це:
а) міщани в країнах європи; б) виборний орган місцевого самоврядування; в) привілейована верства населення в польщі, литві, україні та білорусії. г) великі польські та українські землевласники.
7. річ посполита виникла після підписання:
а) кревської унії; б) городельської унії; в) люблінської унії; г) брестської унії.
8. коли виникла греко – католицька релігія в україні?
а) у 1569 р. ; б) у 1596 р. ; в) у 1600 р. ; г) у 1648 р. ; д) ваш варіант.
9. запорізьку січ заснував:
а) б. хмельницький; б) п. сагайдачний; в) дм. вишневецький.
10. розташуйте у хронологічній послідовності події:
а) люблінська унія; б) битва на синіх водах; в) брестська унія; г) грюнвальдська битва; д) заснування запорізької січі.
варіант 2
1. галицько-волинське князівство перестало існувати у:
а) 1240 р. ; б) 1242 р. ; в) 1340 р. ; г) ваш варіант.
2. першу спробу приєднати галицько-волинське князівство до литви зробив:
а) любарт; б) ольгерд; в) вітовт.
3. у xiv ст. на землі галичини претендували:
а) чехія; б) московське князівство; в) угорщина; г) польща; д) литва.
4. „литовський статут” – це:
а) збірка законів; б) указ короля; в) союз 2 держав.
5. за якою угодою визнавався політичний суверенітет литви на чолі з великим князем?
а) кревською; б) городельською; в) люблінською.
6. великими українськими магнатами у xiv - xvі ст. були сім’ї:
а) острозьких; б) вишневецьких; в) семиренко; г) терещенко.
7. унія – це:
а) державні акти польських королів; б) об’єднання, союз між державами; в) іння певної частини держави.
8. розташуйте у хронологічній послідовності події:
а) шлюб ягайла та ядвіги; б) битва на синіх водах; в) перехід смоленщини та чернігово–сіверщини до московського князівства; г) брестська унія.
9. „ординація” була підписана між:
а) поляками та литовцями; б) литовцями та українськими селянами; в) турками та поляками; г) поляками та козаками.
10. коли виникла держава річ посполита:
а) у 1385 р. ; б) у 1569 р. ; в) у 1596 р. ; г) ваш варіант.
варіант 3
1. в якій послідовності княжили великі князі литовські:
а) ольгерд, гедимін, ягайло; б) гедимін, ольгерд, ягайло; в) ягайло, гедимін, ольгерд.
2. кревська унія була укладена між:
а) польщею та великим князівством литовським; б) польщею та річчю посполитою; в) литвою та польщею.
3. річ посполита виникла внаслідок підписання унії:
а) кревської; б) брестської; в) люблінської.
4. битва на синіх водах (1362 р. ) відбулася між:
а) литовськими та ординськими військами; б) руськими та литовськими військами; в) руськими та турецькими військами.
5. литовські статути були прийняті в:
а) 1529, 1566, 1588; б) 1529, 1566, 1599; в) 1526, 1566, 1599.
6. міста в україні у період середньовіччя були:
а) закриті та відкриті; б) державні та приватновласницькі; в) княжі та шляхетські.
7. професійні общини ремісників мали назву:
а) цехи; б) майстерні; в) гільдії.
8. за яким литовським статутом шляхта стала господарем усіх земель:
а) 1529 р. ; б) 1566р. ; в) 1588р.
9. панщина – це:
а) відробіткова повинність; б) грошовий податок; в) обробка панського поля.
10. поставте в хронологічній послідовності факти:
а) утворення козацтва; б) посилення феодального та кріпосницького гніту в 15 ст. ; в) розгортання визвольної та антифеодальної боротьби; г) заснування січі; д) загарбання українських земель іноземними державами.
Відповідь:
надіюсь до Пояснення:
Римський патронат – інститут, який з’явився за часів Римської республіки (509 р. до н. е.), і продовжував своє існування аж до занепаду Римської імперії. Але хоч би якої з цих думок ми не трималися, у всякому разі ми повинні визнати, що відносини між патронами і клієнтами були побудовані за аналогією з родинними відносинами. Клієнт, обравши собі патрона з числа кровних римських громадян (патриціїв), приписувався до його роду, прилучався до родинного культу і отримував право називатися родинним ім’ям патрона [1, c. 175]. Він вважався як би усиновленим патроном.
Його ставлення до патрона були не тільки подібні спорідненим, але вважалися навіть священними, так як родичі не завжди брали участь у родовому культі, а клієнт приймався в рід тільки за умови участі у обрядах. Ні клієнт, ні патрон не могли позиватися один з одним, ні свідчити один проти іншого. Клієнт зобов’язаний був ставитися до патрона з повагою, надавати йому послуги, обдаровувати його дочок приданим, сплачувати за нього і за його дітей викуп у випадку, якщо вони потрапили в полон до ворога, брати участь своїм майном в платежі боргів патрона або покритті витрат при відправленні громадської служби і т. д. Зв’язок клієнта з патроном вважався постійним і навіть спадковим, і якщо клієнт помирав бездітним, то його майно переходило до патрона. Натомість патрон повинен був всіляко сприяти клієнту і, між іншим, захищати його інтереси перед судом подібно до того, як захищав би інтереси своїх родичів[3, c. 167-168].
Задачи
Задачи, которые призвана решить та или иная буржуазная революция, вытекают из объективных причин, вызвавших её. В одних буржуазных революциях (таких большинство) главной задачей является решение аграрного во В других — на первый план выдвигаются задачи завоевания национальной независимости, национального объединения, национального освобождения от империалистического гнёта. Важное место всегда занимают и политические задачи — уничтожение феодальной монархии, установление буржуазной республики, демократизация общественного строя.