.: «...щоби всі, без огляду на народність і віроісповіданє, пішли в поле бою з оружєм в руці»Часописи повідомляли про «дві нових війни»:. Австро-Угорщині оголосили війну Велика Британія і Франція, а отже, військовий конфлікт все далі перетворювався у «війну всіх проти всіх»...
«Осторога для візників і шоферів. Президия намісництва звернула ся специяльним обіжником до староств і дирекций поліциї в справі уреґульованя руху на дорогах і улицях. Всяке тамованє комунікацийного руху, понайбільше-ж руху війска і автомобілів буде строго каране. Треба теж точно придержувати ся обовязку їздженя лівим боком дороги, та незадержувати ся на дорозі» («Діло», с. 7).
«Втручання в дії військових. Львівський маґістрат оголошує: “Множаться випадки, коли громадськість втручається в дії щодо заарештованих, і таким чином грубо перешкоджає службовій діяльності військової та поліцейської влади.
Однак оскільки відповідно до запроваджених військових трибуналів втручання в діяльність представників військової або поліцейської влади повинно бути суворо покараним, звертається увага шановної громадськості, щоб вона утримувалася від будь-якого втручання. Маґістрат звертає увагу на згадане розпорядження ц. і к. Командування фортеці у Львові від 11 серпня 1914 з метою уникнення суворих наслідків втручання у службову діяльність. 12 серпня 1914. Маґістрат королівського стол. міста Львова.
Нойманн”» («Kurjer Lwowski», s. 3).
«З міського театру. На вчорашніх зборах усього персоналу міського театру вирішено, у зв’язку з тим, що більша частина персоналу залишилася без засобів до існування, а контракти у випадку війни звільняють директора від виплати платні, розпочати вистави в суботу, 15 ц. м. – П. Геллер засвідчив, що виплатить усьому персоналу третину місячної платні, бажаючи тим самим уможливити початок цих вистав і утримання всього персоналу.
Ці вистави відбуватимуться на спільну користь акторів під керівництвом п. Геллера і вибраного зборами комітету пп. Фельдмана, В. Яворського і А. Оконського.
Всі актори без винятку з вірою в майбутнє приступають до роботи, яку мусять робити, тому що отримати будь-яку сторонню до зараз надзвичайно складно» («Kurjer Lwowski południowy», s. 3).
«Ціни ліків. Відповідно до ухвали Кола львівських аптекарів вирішено, незважаючи на повідомлення фармацевтичних фірм і хімічних фабрик про підвищення цін для аптек на 15 відс., не підвищувати у львівських аптеках цін, які були чинними досі» («Kurjer Lwowski południowy», s. 4).
«Про настрій, який панує в нашому місті, може свідчити той факт, про який повідомляють наші безпосередні свідки. Коли вчора вулицею Городоцькою рухалася колона фургонів, який пан, навантажений коробками папірос, кидав їх до кожного возу, який його минав, а торговка фруктами, стара єврейка, брала зі свого возика яблука і повними жменями подавала їх солдатам, які поспішали на поле битви» («Gazeta Lwowska», s. 4).
«Голос ректора львівського університету. Ректор львівського університету, Станіслав Стажинський, видав до академичної молодежи і суспільности зазив, щоби всі, без огляду на народність і віроісповіданє, пішли в поле бою з оружєм в руці, а також ті, яким брак здоровля на се не позволяє, нехай заступлять в праці в нутрі краю тих, що пішли під оружє. Отвирає ся отже велике поле до праці, на якім передвести повинні ті, яких красить академічне образованє» («Нове Слово», с. 3).
«З львівського університету. На дошці сенатських оголошень і біля входу до головного корпусу, як і у всіх університетських інститутах, від учора видніється відозва Сенату і професорів університету до молоді, викликана теперішніми політичними подіями і вже відома читачам нашого часопису. – Академічне керівництво передало головний університетський корпус та корпуси інститутів у розпорядження крайового Товариства Червоного Хреста, для санітарних і шпитальних цілей, резервуючи собі лише приміщення, необхідні для розміщення канцелярії, колекцій і музеїв. Професори, які працюють директорами університетських клінік, також запропонували цьому Товариству свої клініки разом зі своїми послугами. Сенат попросив в уряду дозволу відкрити клініки, незважаючи на канікули.
Докторських промоцій у львівському університеті протягом поточного року відбулося 246, зокрема: на теологічному факультеті 1, на факультеті права і політичних наук 175, на медичному факультеті 47, на філософському факультеті 23. Крім цього, двох кандидатів, які вже закінчили необхідну роботу і готувалися до промоції перед канікулами, в останню мить відклали на потім» («Gazeta Wieczorna», s. 6).
«Смертельний наїзд. На вул. Клепарівській, біля будинку № 28, вчора після полудня візник з броваря, Ян Шафранський, наїхав на 6-річного Юзефа Мончку, сина сторожа будинку. Нещасний хлопець був так сильно покалічений, що незабаром помер. Його тіло доставлено до Закладу судової медицини. Необережного візника заарештувала поліція» («Gazeta Lwowska», s. 5).
хз ха736кгкррк
леоеоеоарршеш
Львів у 1914-1915 роках
14 серпня 1914 року
.: «...щоби всі, без огляду на народність і віроісповіданє, пішли в поле бою з оружєм в руці»Часописи повідомляли про «дві нових війни»:. Австро-Угорщині оголосили війну Велика Британія і Франція, а отже, військовий конфлікт все далі перетворювався у «війну всіх проти всіх»...
«Осторога для візників і шоферів. Президия намісництва звернула ся специяльним обіжником до староств і дирекций поліциї в справі уреґульованя руху на дорогах і улицях. Всяке тамованє комунікацийного руху, понайбільше-ж руху війска і автомобілів буде строго каране. Треба теж точно придержувати ся обовязку їздженя лівим боком дороги, та незадержувати ся на дорозі» («Діло», с. 7).
«Втручання в дії військових. Львівський маґістрат оголошує: “Множаться випадки, коли громадськість втручається в дії щодо заарештованих, і таким чином грубо перешкоджає службовій діяльності військової та поліцейської влади.
Однак оскільки відповідно до запроваджених військових трибуналів втручання в діяльність представників військової або поліцейської влади повинно бути суворо покараним, звертається увага шановної громадськості, щоб вона утримувалася від будь-якого втручання. Маґістрат звертає увагу на згадане розпорядження ц. і к. Командування фортеці у Львові від 11 серпня 1914 з метою уникнення суворих наслідків втручання у службову діяльність. 12 серпня 1914. Маґістрат королівського стол. міста Львова.
Нойманн”» («Kurjer Lwowski», s. 3).
«З міського театру. На вчорашніх зборах усього персоналу міського театру вирішено, у зв’язку з тим, що більша частина персоналу залишилася без засобів до існування, а контракти у випадку війни звільняють директора від виплати платні, розпочати вистави в суботу, 15 ц. м. – П. Геллер засвідчив, що виплатить усьому персоналу третину місячної платні, бажаючи тим самим уможливити початок цих вистав і утримання всього персоналу.
Ці вистави відбуватимуться на спільну користь акторів під керівництвом п. Геллера і вибраного зборами комітету пп. Фельдмана, В. Яворського і А. Оконського.
Всі актори без винятку з вірою в майбутнє приступають до роботи, яку мусять робити, тому що отримати будь-яку сторонню до зараз надзвичайно складно» («Kurjer Lwowski południowy», s. 3).
«Ціни ліків. Відповідно до ухвали Кола львівських аптекарів вирішено, незважаючи на повідомлення фармацевтичних фірм і хімічних фабрик про підвищення цін для аптек на 15 відс., не підвищувати у львівських аптеках цін, які були чинними досі» («Kurjer Lwowski południowy», s. 4).
«Про настрій, який панує в нашому місті, може свідчити той факт, про який повідомляють наші безпосередні свідки. Коли вчора вулицею Городоцькою рухалася колона фургонів, який пан, навантажений коробками папірос, кидав їх до кожного возу, який його минав, а торговка фруктами, стара єврейка, брала зі свого возика яблука і повними жменями подавала їх солдатам, які поспішали на поле битви» («Gazeta Lwowska», s. 4).
«Голос ректора львівського університету. Ректор львівського університету, Станіслав Стажинський, видав до академичної молодежи і суспільности зазив, щоби всі, без огляду на народність і віроісповіданє, пішли в поле бою з оружєм в руці, а також ті, яким брак здоровля на се не позволяє, нехай заступлять в праці в нутрі краю тих, що пішли під оружє. Отвирає ся отже велике поле до праці, на якім передвести повинні ті, яких красить академічне образованє» («Нове Слово», с. 3).
«З львівського університету. На дошці сенатських оголошень і біля входу до головного корпусу, як і у всіх університетських інститутах, від учора видніється відозва Сенату і професорів університету до молоді, викликана теперішніми політичними подіями і вже відома читачам нашого часопису. – Академічне керівництво передало головний університетський корпус та корпуси інститутів у розпорядження крайового Товариства Червоного Хреста, для санітарних і шпитальних цілей, резервуючи собі лише приміщення, необхідні для розміщення канцелярії, колекцій і музеїв. Професори, які працюють директорами університетських клінік, також запропонували цьому Товариству свої клініки разом зі своїми послугами. Сенат попросив в уряду дозволу відкрити клініки, незважаючи на канікули.
Докторських промоцій у львівському університеті протягом поточного року відбулося 246, зокрема: на теологічному факультеті 1, на факультеті права і політичних наук 175, на медичному факультеті 47, на філософському факультеті 23. Крім цього, двох кандидатів, які вже закінчили необхідну роботу і готувалися до промоції перед канікулами, в останню мить відклали на потім» («Gazeta Wieczorna», s. 6).
«Смертельний наїзд. На вул. Клепарівській, біля будинку № 28, вчора після полудня візник з броваря, Ян Шафранський, наїхав на 6-річного Юзефа Мончку, сина сторожа будинку. Нещасний хлопець був так сильно покалічений, що незабаром помер. Його тіло доставлено до Закладу судової медицини. Необережного візника заарештувала поліція» («Gazeta Lwowska», s. 5).