Мировая История Основные достижения науки Англии в XVIII—XIX вв. (до 1870 г.)Математика Химия Физика Астрономия Геология Биология
Основные достижения в развитии производительных сил
в XVIII—XIX вв. (до 1870 г.)
В промышленности
В земледелии На транспорте
В связи
Духовенство. У Середньовіччі люди були глибоко віруючими, церква відігравала ключову роль у середньовічному суспільстві. Люди у Середньовіччі прагнули свої душі, саме тому, роль духовенства була дуже важливою. Християнське духовенство поділялось на біле та чорне. До білого духовенства належали єпископи та священики, які обслуговували релігійні потреби мирян: правили месу, здійснювали церковні таїнства. Ядром повсякденного релігійного життя була парафія, яка об’єднувала жителів кількох сіл чи кварталів, на чолі парафії стояв парох – місцевий священик. У свою чергу парафія підпорядковувалась єпархії, на чолі з єпископом, а єпархії об’єднувались в архієпископство. На підтримку життєдіяльності церкви віряни сплачували десятину – десяту частину від своїх прибутків.
Світські феодали. Важливу роль в середньовічному суспільстві займали світські феодали, тобто «ті що воюють», тобто світські феодали. В середовищі феодалів сформувалась система васалітету – ієрархічна феодальна драбина. На її вершині був король – найбагатший власник землі. Саме він вважався верховним сеньйором, або сюзереном усіх феодалів. Нижче розміщувалися найбільші світські феодали – герцоги, маркізи, графи, яких наділяв землею сам король. Тому вони були залежними від короля та підпорядковувалися йому. Відповідно вже їхні васали, що називалися баронами, посідали ще нижчу сходинку феодальної драбини. Нижче розташовувалися рицарі. Потрібно зазначити, що в кожній країні система васалітету мала свої особливості, наприклад в Франції дотримувалися принципу: «васал мого васала – не мій васал». Натомість в Англії, всі підпорядковувалися безпосередньо королю.
Военная кампания — период (место) проводимого мероприятия вооружёнными силами государства в военное время, военные действия, совокупность операций, находящихся в непосредственной связи между собой и составляющих по времени (месту) определённый отдел войны, объединённых общей стратегической целью
План Шлиффена-стратегический план военного командования Германской империи. Назван по имени начальника немецкого Генерального штаба генерала Альфреда фон Шлиффена, под руководством которого план был разработан к 1905 году. В узком смысле слова планом Шлиффена называют написанный Шлиффеном и датированный декабрём 1905 года меморандум о войне с Францией
Объяснение: