Монгрес вилучив із тексту декларації слова про засудження рабства,
3 Декларації незалежності 4 липня 1776 р.
Документ
Ми вважаємо очевидними такі істини: усі люди створені рівними і всі вони
обдаровані своїм Творцем деякими невідчужуваними правами, до яких належать
життя, свобода і прагнення до щастя. Для забезпечення цих прав серед людей уста-
новлені уряди, джерелом справедливої влади яких є злагода тих, ким вони управ-
ляють. Якщо ж ця форма уряду стає згубною для цієї мети, то народ має право
змінити або знищити її та створити новий уряд...
Наші колонії також довго і терпляче витримували різні утиски, і тільки необхід-
ність змушує їх тепер змінити свою колишню форму управління... Оголошуємо від
імені народу, який уповноважив нас, що наші об'єднані колонії є і по праву повинні
бути надалі вільними і незалежними штатами...
Питання до документа. 1. Які іде тництва в
номи? 2. Чи можна вважати, що оголошені в Декларації свободи і про
стали загальними і поширювалися на всіх жителів штатів? 3. 1
позначилися вони на становищі індіанців та чорношкірих? Відпово
обгрунтуйте.
ответ:Побоюючись сильної гетьманської влади, старшина три місяці зволікала з виборами наступника Д.Многогрішного. Нарешті в червні 1672р. поблизу Конотопа новим гетьманом обрали генерального суддю Івана Самойловича (1672—1687). Царські представники поновили з ним договір — т. зв. Конотопські статті, які доповнювали Глухівські 1669 р. деякими додатками про обмеження гетьманської влади: 1) новообраному гетьманові заборонялось без царського указу й старшинської ради висилати посольства до іноземних держав і, особливо, підтримувати відносини з гетьманом Дорошенком; 2) козацькі посли не мали права брати участь у переговорах із представниками польського уряду в Москві у справах, які стосувалися Війська Запорізького; 3) лівобережним полкам заборонялося надавати військову до Правобережній Україні в її боротьбі проти Польщі; 4) гетьман не мав права позбавляти старшину посад або карати без згоди старшинської ради чи вироку військового суду; 5) скасовувалися компанійські полки, що були реальною військовою силою, на яку міг опертися гетьман.
Объяснение:
ответ: Для того, чтобы завоевать Китай, Япония должна сначала завоевать Маньчжурию и Монголию. «Манчжурия и Монголия никогда не были китайской территорией», — провозглашал меморандум[2].
Для того, чтобы завоевать мир, Япония должна сначала завоевать Китай.
Если Япония сумеет завоевать Китай, все остальные малоазиатские страны, Индия, а также страны Южных морей будут бояться японской мощи и капитулируют перед ней.
Мир тогда поймет, что Восточная Азия принадлежит Японии, и не осмелится оспаривать её права.
Хотя подлинность «меморандума Танаки» отрицается современными исследователями, в 1930-е — 1940-е годы этот документ воспринимался широкой общественностью как подлинный, поскольку агрессивные действия Японии весьма точно соответствовали описанным в ней экспансионистским планам: Мукденский инцидент 1931 года, японо-китайская война в 1937 г., бои на Халхин-Голе в 1939 г., японское вторжение во Французский Индокитай в 1940 году, и в 1941 году нападение на Перл-Харбор. Меморандум Танаки упоминается в первой серии телесериала "Трагедия века" и в фильме "Великий полководец Георгий Жуков".
Объяснение: