В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География
ahlammimi96
ahlammimi96
16.02.2022 10:46 •  История

Написать эссе, с оценкой роли курултаев в казахско-джунгарской войне​

Показать ответ
Ответ:
yuuliiya1717
yuuliiya1717
05.06.2020 23:27

Объяснение:

Мікеланджело біографія скорочено на українській мові викладена в цій статті.

Мікеланджело Буонарроті (1475-1564) – італійський скульптор, художник, архітектор, поет й інженер, знаменитий представник епохи Високого Відродження. Він був першим скульптором, який добре знався на анатомії людини, і для зображення людського тіла у вигляді скульптур, працював з твердим матеріалом – мармуром.

Мікеланджело Буонарроті коротка біографія

Мікеланджело народився в містечку Капрезе (Тоскана, Італія) 6 березня 1475 в сім’ї небагатого міського старости Лодовіко Буонарроті. Не маючи достатньо коштів на виховання всіх своїх дітей, батько віддав Мікеланджело на виховання в іншу сім’ю, де маленький геній навчився азам роботи з глиною та інструментом.

З 1488 він навчався в майстерні у художника Доменіко Гірландайо, а через рік перейшов у школу мистецтв Лоренцо Медічі у Флоренції. Медічі був наставником Мікеланджело, він розгледів його талант і всіляко сприяв його творчості. У період з 1490 по 1492 рр. були створені рельєфи «Мадонна біля сходів», «Битва кентаврів», в яких втілився геніальний талант юного майстра. У 1492 році, коли помер Медічі, Мікеланджело повернувся в рідні краї.

У 1496 році на за кардинала, який купив його мармурове творіння – «Купідона», Мікеланджело переїжджає до Риму і працює до 1501 року над скульптурами «Вакх» і «П’єта» в соборі св. Петра. З Риму він повернувся до Флоренції вже відомим і шанованим скульптором. Тут Мікеланджело створює знамениту скульптуру Давида з мармуру (1504), над якою працював довгих три роки.

Мікеланджело приїжджає в Рим в 1505 році для роботи над замовленням папи римського Юлія ІІ. До 1512 роки з перервами майстер працює над створенням гробниці для тата, статуєю Юлія ІІ з бронзи, а також розписує фрески стелі Сікстинської капели (серед них: «Страшний суд», «Потоп»).

Після смерті папи Юлія ІІ в 1513 році, Мікеланджело продовжує роботу над надгробної скульптурою, на яку, за загальними підрахунками, великий скульптор витратив близько сорока років свого життя. З безлічі незавершених частин проекту, закінченою статуєю був лише знаменитий мармуровий Мойсей.

У похилому віці Мікеланджело все більше часу приділяв архітектурі. Новий папа призначив його головним архітектором при реконструкції храму Святого Петра в Римі, де Буонаротті працював безоплатно. Величезний купол собору, спроектований Мікеланджело, був закінчений вже після смерті великого творця.

Помер Мікеланджело 18 лютого 1564 в Римі і був похований у Флоренції в церкві Санта -Кроче.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/mikelandzhelo-biografiya-skorocheno

0,0(0 оценок)
Ответ:
ImperialDragonYT
ImperialDragonYT
08.04.2023 12:53

Составными частями древнерусского города были, как правило, укреплённый детинец (в Северо-Восточной Руси его с XIV века именовали кремлём), примыкающие к нему один-два окольных города, которые также были обнесены укреплениями, и неукреплённый посад[5]. У небольшого города укреплённая часть могла быть только одна — детинец. Соотношение площади детинца к окольному городу в разных случаях сильно варьировало. Детинец обычно существенно уступал по площади окольному городу, однако в некоторых случаях мог быть и больше его, например Вышгородский детинец. В детинцах, как правило, располагались княжеский дворец или резиденция, епископский дворец, храмы, дворы высшей знати и мастерские, обслуживающие потребности княжеского двора. Расположенные в валах клети, вокруг которых насыпалась земля, могли служить жилищами для гарнизона или как складские помещения. В окольном городе и посаде находились торгово-ремесленные постройки. В некоторых случаях, главный собор города мог находиться на территории окольного города (например, Успенский собор Владимира-Волынского).

Базовой ячейкой древнерусского города являлся двор или усадьба, обнесённая забором-частоколом. А. В. Куза отмечает удивительное постоянство границ подобных дворов и внутригородских земельных владений, которые могли сохраняться веками[5]. У владельцев дворов имелись определённые повинности (финансовые, отработочные, военные) и права участия в городском самоуправлении. Усадебная застройка отсутствовала лишь в городах, являвшихся по сути сторожевыми крепостями либо в городах-вотчинах, принадлежавших одному феодалу.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота