Написати Історичний портрет Константина Івановича Острозького.
За цим планом
1.Як відбувалося становлення особистості історичного діяча?
1.1. Де і коли він народився?
1.2. Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?
1.3. Як формувалися його погляди?
2. Особисті якості й риси характеру.
2.1. Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?
2.2. Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?
3. Діяльність історичного діяча.
3.1. Схарактеризуйте основні справи його життя.
3.2. Які успіхи й невдачі були в його справах?
3.3. Які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні, і чому?
3.4. Хто був його друзями, а хто ворогами, і чому?
3.5. Якими були наслідки його діяльності: а) для сучасників; б) для нащадків.
3.6. За що людство пам'ятає цю людину?
4. Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча?
4.1. Які почуття викликає у вас його діяльність?
4.2. Як ви ставитеся до засобів і методів його діяльності? Обґрунтуйте свою позицію.
Существенным звеном государственного управления в первой половине XVII в. стал Земский собор. Роль и компетенция Земских соборов несомненно возросла (при царе Михаиле собор собирался не менее 10 раз). Активная работа Земских соборов была обусловлена временной потребностью нового правительства преодолеть последствия смуты. Механизмы центрального управления восстанавливались по старым образцам - в форме приказов, число которых в царствование Михаила увеличилось. В местном же управлении произошли перемены, которые свидетельствовали об усилении централизаторского начала: земские выборные органы, появившиеся в середине XVI в., стали постепенно заменяться более жестким управлением из центра через воевод. Обустраивая служилый класс, правительство постепенно убеждалось в несостоятельности дворянских ополчений. Военно-техническая отсталость московского войска, обнаружившаяся в начале XVII в. в столкновениях с западными соседями, побудила власти создавать, начиная с 30-х годов, т. н. полки "иноземного строя" - солдатские (пехота) и рейтарские (конница). Эти полки набирались из вольных людей и обучались наемными офицерами-иностранцами. В ряде случаев правительство прибегало и к принудительным наборам. Первые регулярные полки стали зародышем новой армии, созданной при Петре I. Ряд статей Уложения отразил тенденцию к дальнейшей централизации власти, укреплению самодержавия. Традиционная монархия с Боярской думой (вряд ли уместно называть ее сословно-представительной), постепенно уступала место абсолютной монархии, формирование основных элементов которой началось во второй половине XVII в. Абсолютизм - такая форма правления, когда законодательная, исполнительная и судебная власти полностью сосредоточены в руках монарха, а последний опирается на назначаемый и контролируемый исключительно им разветвленный чиновничье-бюрократический аппарат. Абсолютная монархия предполагает централизацию и регламентацию государственного и местного управления, наличие постоянных армии и службы безопасности, развитой и подконтрольной монарху финансовой системы. В царствование Алексея Михайловича все реже собирались Земские соборы, снижалась роль Боярской думы, с другой стороны - все более разветвленной становилась приказная система.
але відбувалося також досить швидке зростання металургії, машино-будування, суднобудування, електротехнічної та гірничодобувної про -мисловості. Протягом 1900—1913 рр. обсяг промислового виробництва
в Японії збільшився на 181 %, тоді як у США — на 85 %, у Німеччи-ні — на 54 %, у Франції — на 51 %, у Великій Британії — на 25 %.
Отже, за темпами промислового розвитку країна суттєво випереджала
всі провідні країни світу.
Особливістю економіки країни був високий рівень протекціо-нізму: держава субсидувала розвиток залізниць, цілих галузей про-мисловості (особливо воєнної) тощо. Ще однією її особливістю було
привілейоване становище деяких старих торговельно-банківських
об’єднань — «Міцубісі», «Міцуї» та ін.