Римський патронат – інститут, який з’явився за часів Римської республіки (509 р. до н. е.), і продовжував своє існування аж до занепаду Римської імперії. Але хоч би якої з цих думок ми не трималися, у всякому разі ми повинні визнати, що відносини між патронами і клієнтами були побудовані за аналогією з родинними відносинами. Клієнт, обравши собі патрона з числа кровних римських громадян (патриціїв), приписувався до його роду, прилучався до родинного культу і отримував право називатися родинним ім’ям патрона [1, c. 175]. Він вважався як би усиновленим патроном.
Його ставлення до патрона були не тільки подібні спорідненим, але вважалися навіть священними, так як родичі не завжди брали участь у родовому культі, а клієнт приймався в рід тільки за умови участі у обрядах. Ні клієнт, ні патрон не могли позиватися один з одним, ні свідчити один проти іншого. Клієнт зобов’язаний був ставитися до патрона з повагою, надавати йому послуги, обдаровувати його дочок приданим, сплачувати за нього і за його дітей викуп у випадку, якщо вони потрапили в полон до ворога, брати участь своїм майном в платежі боргів патрона або покритті витрат при відправленні громадської служби і т. д. Зв’язок клієнта з патроном вважався постійним і навіть спадковим, і якщо клієнт помирав бездітним, то його майно переходило до патрона. Натомість патрон повинен був всіляко сприяти клієнту і, між іншим, захищати його інтереси перед судом подібно до того, як захищав би інтереси своїх родичів[3, c. 167-168].
в период смуты в 1610 году семибоярщина взяла бремя правления в свои руки. Надо было выбрать нового царя. Итак, в 1610 году бояре приглашают править польского царевича(а в последствии и правителя). Он не приезжает на коронацию, но бояре не сдаются и коронуют пустой трон. почему временное правительство(семибоярщина) выбирает на престол не русского князя, боярина, а иностранца? Почему Владислав не соизволил приехать на свою коронацию?( в истории Польши Владислав Сигизмундович чуть ли не до 1623 года правитель России (точную дату не помню), а перестает им быть только после своего отречения от русского престола)
ну и предполагаемые ответы:
т.к в России в Москве уже хозяйничали поляки, бояре решили не ухудшать положение - Владислав не должен был занять польский престол, а даже если бы и занял, то живя в России и будучи ее правителем, он бы весьма хорошо к ней относился + это возможность убрать поляков из нашей страны
Відповідь:
надіюсь до Пояснення:
Римський патронат – інститут, який з’явився за часів Римської республіки (509 р. до н. е.), і продовжував своє існування аж до занепаду Римської імперії. Але хоч би якої з цих думок ми не трималися, у всякому разі ми повинні визнати, що відносини між патронами і клієнтами були побудовані за аналогією з родинними відносинами. Клієнт, обравши собі патрона з числа кровних римських громадян (патриціїв), приписувався до його роду, прилучався до родинного культу і отримував право називатися родинним ім’ям патрона [1, c. 175]. Він вважався як би усиновленим патроном.
Його ставлення до патрона були не тільки подібні спорідненим, але вважалися навіть священними, так як родичі не завжди брали участь у родовому культі, а клієнт приймався в рід тільки за умови участі у обрядах. Ні клієнт, ні патрон не могли позиватися один з одним, ні свідчити один проти іншого. Клієнт зобов’язаний був ставитися до патрона з повагою, надавати йому послуги, обдаровувати його дочок приданим, сплачувати за нього і за його дітей викуп у випадку, якщо вони потрапили в полон до ворога, брати участь своїм майном в платежі боргів патрона або покритті витрат при відправленні громадської служби і т. д. Зв’язок клієнта з патроном вважався постійним і навіть спадковим, і якщо клієнт помирав бездітним, то його майно переходило до патрона. Натомість патрон повинен був всіляко сприяти клієнту і, між іншим, захищати його інтереси перед судом подібно до того, як захищав би інтереси своїх родичів[3, c. 167-168].
в период смуты в 1610 году семибоярщина взяла бремя правления в свои руки. Надо было выбрать нового царя. Итак, в 1610 году бояре приглашают править польского царевича(а в последствии и правителя). Он не приезжает на коронацию, но бояре не сдаются и коронуют пустой трон. почему временное правительство(семибоярщина) выбирает на престол не русского князя, боярина, а иностранца? Почему Владислав не соизволил приехать на свою коронацию?( в истории Польши Владислав Сигизмундович чуть ли не до 1623 года правитель России (точную дату не помню), а перестает им быть только после своего отречения от русского престола)
ну и предполагаемые ответы:
т.к в России в Москве уже хозяйничали поляки, бояре решили не ухудшать положение - Владислав не должен был занять польский престол, а даже если бы и занял, то живя в России и будучи ее правителем, он бы весьма хорошо к ней относился + это возможность убрать поляков из нашей страны
А на второй вопрос можно и порассуждать.