Напишите эссе на тему ,, следы искитов,киммеров и саков в азербайджане"

1. Адміністративні зміни кінця 18-19 ст. та утворення нових архівів З ліквідацією автономії України та введенням загальноросійського адміністративного устрою історія українських архівів тісно пов'язана з архівним будівництвом у Російській імперії. В 1782 р. територію Гетьманщини було поділено на Київське, Чернігівське і Новгород-Сіверське намісництва, перетворені в 1796 р. на Малоросійську губернію. Остання існувала до 1802 р. , коли з неї було утворено Чернігівську і Полтавську губернії. На запорозьких землях та південних полках Гетьманщини так званий Новосербський корпус 1764 р. був реорганізований у Новоросійську губернію. З 1775 р. Новоросію поділено на Азовську та Новоросійську губернії. З 1783 р. Новоросія стала називатися Катеринославським намісництвом, яке в 1796 р. було скасовано і утворено другу Новоросійську губернію. Зміни в адміністративному управлінні українськими територіями впливали на долю архівних фондів. Архіви ліквідованих установ надходили у розпорядження нових адміністративно-територіальних органів. У 1797 р граф І. Салтиков, який управляв Малоросією на правах генерал-губернатора, в листі до малоросійського губернатора Я. Бакуринського порушував питання про організацію в губернському місті Чернігові “архива всех дел до Малороссии касающихся й в различных местах без призрения оставленных. . . позначенню в Чернигове дома прочного й ко вмещению всех тех бумаг”. Для “розбирания всех дел, приведения их в порядок” намісник призначав чиновників. Так, архів колишньої Малоросійської колегії було передано до Чернігівського губернського правління. В архіві Київського губернського правління зосереджувалися в різний час архівні документи Київського магістрату, справи Малоросійської колегії, архіви полкових канцелярій і судів. У Катеринославському губернському архіві було об'єднано архіви колишніх Новоросійської і Азовської губернських канцелярій (1764-1784 рр. ) Катеринославського намісництва (1784-1796 рр. ), другої Новоросійської губернії (1797-1802 рр. ), генерал-губернаторських канцелярій, фортеці Святого Димитрія. На Правобережжі архіви губернських правлінь поповнювалися справами колишніх воєводських канцелярій, а казенні палати – вотчинними документами і грамотами монастирів. У 20-х роках 19 ст. в архіві старих справ Київської казенної палати в льохах та підвалах псувалися важливі матеріали, які потрапили туди після ліквідації монастирських вотчин. Великий за обсягом архів утворився при Полтавській казенній палаті, де зберігалися справи про монастирське землеволодіння, матеріали Рум'янцевського опису, документи Гадяцької полкової канцелярії. У 1831–1835 рр. у містах України було скасовано магдебурзьке право, зокрема давнє самоуправління Києва. Відповідно до “Городового положення” від 12 червня 1870 р. в містах створювали нові органи самоуправління – Міські думи (розпорядчі органи) та Міські управи (виконавчі органи), функціонування яких призвело до створення архівів. В архівах міських дум і управ зберігалися документи про права і привілеї міст. Внаслідок реформ 60-х років 19 ст. було ліквідовано багато установ – різні комітети і комісії, старі судові установи, “приказы общественного призрения”. Діловодство ліквідованих установ стало заповнювати архіви губернських правлінь, казенних і судових палат. Надходження були настільки великі, що кількість справ в архівах збільшувалася вдвічі або й втричі.

Объяснение:

Союз между россией и францией был продиктован не только общностью военно-стратегических интересов той и другой державы, наличием угрозы со стороны общих врагов. к тому времени /348/ уже оказалась налицо для союза и прочная основа. россия с 70-х годов остро нуждалась в свободных капиталах для вложения их в промышленность и железнодорожное строительство, франция, напротив, не находила у себя достаточного числа объектов для собственных капиталовложений и активно вывозила свой капитал за рубеж. именно с тех пор постепенно стал расти удельный вес французского капитала в российской . за 1869-1887 гг. в россии были основаны 17 иностранных предприятий, из них 9 французских. давними и прочными были культурные предпосылки союза между россией и францией. ни одна другая страна не оказывала на россию столь мощного культурного воздействия, как франция. имена ф. вольтера и ж.ж. руссо, а. сен-симона и ш. фурье, в. гюго и о. , ж. кювье и п.с. лапласа, ж.л. давида и о. родена, ж. бизе и ш. гуно были известны каждому образованному россиянину. во франции всегда меньше знали о культуре, чем в россии — о французской. но с 80-х годов французы, как никогда ранее, приобщаются к культурным ценностям. возникают издательства, специализирующиеся на тиражировании шедевров — произведений л.н. толстого и ф.м. достоевского, и.а. гончарова и м.е. салтыкова-щедрина, не говоря уже об и.с. тургеневе, который долго жил во франции и стал для французов одним из любимейших писателей. книга м. де вопоэ « роман», изданная в 1886 г., стала во франции не только научным и , но и общественным событием. к концу 80-х гг. противоречия россии с австро-венгрией и германией стали еще более значительными, чем противоречия с . в решении международных вопросов российское правительство стало искать новых партнеров. важной предпосылкой такого шага явились серьезные изменения во всей европейскойситуации, вызванные заключением в 1882 г. тройственного союза между австро-венгрией, германией и италией. в начале 90-х гг. наметились признаки сближения участников тройственного союза с . в этих условиях началось сближение россии с францией. -французское сближение имело не только политическую, но и основу. с 1887 г. россия стала регулярно получать французские займы. в обстановке постоянного дефицита кредита внутри россии французский капитал становился источником финансирования россии. и та та да предпосылка пред­по­сыл­кой сбли­же­ния рос­сии и фран­ции в 80-е годы xix века было об­ра­зо­ва­ние трой­ствен­но­го союза в 1882 году. в трой­ствен­ный союз вошди гер­ма­ния, ав­ст­ро-вен­грия и ита­лия. гер­ма­ния стре­ми­лась к гос­под­ству в ев­ро­пе и пе­ре­де­лу ко­ло­ний.