1. Причины войны и повод к ней. В XIV веке началась длительная и тяжелая война между Англией и Францией. Она продолжалась с перерывами более ста лет, и поэтому ее назвали Столетней войной (1337—1453). Французский король стремился отвоевать у Англии Аквитанию: без этого не могло завершиться объединение Франции. Но Аквитания была ценным источником доходов, и английский король не желал терять ее. Английский король был родственником короля Франции: его мать была дочерью Филиппа IV Красивого. Используя то, что после смерти сыновей Филиппа IV стала править династия Валуа, он заявил о своих правах на французский престол. 2. Армии двух стран. Французское войско состояло из рыцарских отрядов, возглавляемых сеньорами. Рыцари не признавали дисциплины: в бою каждый из них действовал самостоятельно и старался выделиться личной доблестью. Пехота состояла из чужеземных наемников. Рыцари относились к пехотинцам с презрением. Английское войско было организовано лучше французского. Им командовал сам король. Кроме рыцарской конницы, у англичан была многочисленная дисциплинированная пехота, которая состояла из свободных крестьян. Пехотинцы-лучники пускали из арбалетов стрелы на 600 шагов,а с 200 пробивали рыцарские доспехи.
Громадя́нська війна́ в США — війна між північними штатами США і 11 рабовласницькими штатами Півдня, які відділилися від Сполучених Штатів Америки і повстали з метою збереження рабовласницького ладу на території півдня США.
Війна почалась з битви за Форт-Самтер 12 квітня 1861 року і закінчилась 26 травня 1865 року, коли останні війська конфедератів здалися. Під час війни відбулося близько 2000 битв. Ця війна була найбільшою за масштабом людських втрат серед усіх війн, де брали участь США.
Війна була логічним наслідком протистояння двох систем — рабства та вільної праці. Першу систему підтримували південні штати, політичною елітою яких були великі плантатори-рабовласники. Для суспільства Півдня характерними були расистські переконання. Ті види робіт, які виконували темношкірі, вважалися негідними білої людини, навіть бідняка. Північні штати навпаки: в їх конституціях рабство було заборонене. Основою сільського господарства там були вільні фермери. Увесь довоєнний час характеризувався намаганням південних штатів розширити територію рабовласництва за рахунок нових штатів. Так, наприклад, 1820 року був прийнятий так званий Міссурійський компроміс, що поділив територію на захід від річки Міссісіпі за паралеллю 36°30' пн.ш. на дві частини — рабовласницьку на півдні й вільну на півночі. На півночі прогресивна спільнота намагалася допомагати рабам: видавала антирабовласницьку літературу, організовувала нелегальну втечу рабів до вільних штатів.
веке началась длительная и тяжелая война между Англией и Францией. Она продолжалась с перерывами более ста лет, и поэтому ее назвали Столетней войной (1337—1453).
Французский король стремился отвоевать у Англии Аквитанию: без этого не могло завершиться объединение Франции. Но Аквитания была ценным источником доходов, и английский король не желал терять ее.
Английский король был родственником короля Франции: его мать была дочерью Филиппа IV Красивого. Используя то, что после смерти сыновей Филиппа IV стала править династия Валуа, он заявил о своих правах на французский престол.
2. Армии двух стран. Французское войско состояло из рыцарских отрядов, возглавляемых сеньорами. Рыцари не признавали дисциплины: в бою каждый из них действовал самостоятельно и старался выделиться личной доблестью. Пехота состояла из чужеземных наемников. Рыцари относились к пехотинцам с презрением.
Английское войско было организовано лучше французского. Им командовал сам король. Кроме рыцарской конницы, у англичан была многочисленная дисциплинированная пехота, которая состояла из свободных крестьян. Пехотинцы-лучники пускали из арбалетов стрелы на 600 шагов,а с 200 пробивали рыцарские доспехи.
Громадя́нська війна́ в США — війна між північними штатами США і 11 рабовласницькими штатами Півдня, які відділилися від Сполучених Штатів Америки і повстали з метою збереження рабовласницького ладу на території півдня США.
Війна почалась з битви за Форт-Самтер 12 квітня 1861 року і закінчилась 26 травня 1865 року, коли останні війська конфедератів здалися. Під час війни відбулося близько 2000 битв. Ця війна була найбільшою за масштабом людських втрат серед усіх війн, де брали участь США.
Війна була логічним наслідком протистояння двох систем — рабства та вільної праці. Першу систему підтримували південні штати, політичною елітою яких були великі плантатори-рабовласники. Для суспільства Півдня характерними були расистські переконання. Ті види робіт, які виконували темношкірі, вважалися негідними білої людини, навіть бідняка. Північні штати навпаки: в їх конституціях рабство було заборонене. Основою сільського господарства там були вільні фермери. Увесь довоєнний час характеризувався намаганням південних штатів розширити територію рабовласництва за рахунок нових штатів. Так, наприклад, 1820 року був прийнятий так званий Міссурійський компроміс, що поділив територію на захід від річки Міссісіпі за паралеллю 36°30' пн.ш. на дві частини — рабовласницьку на півдні й вільну на півночі. На півночі прогресивна спільнота намагалася допомагати рабам: видавала антирабовласницьку літературу, організовувала нелегальну втечу рабів до вільних штатів.