Протягом VІ-ІІІ тисячоліть до н.е. відбувся поворот від збиральництва і примітивного полювання, до відтворюючих видів діяльності, тобто обробітку землі та розведення свійських тварин. Цей процес дістав назву – неолітична революція.
Завдяки «революції» люди не тiльки досягли помiтного зростання продуктивних сил, а й створили сприятливiшi умови життя: їжа стала рiзноманiтнiшою, її добування — стабiльним, з’явилися харчовi запаси.
Рільниче хліборобство зародилося найімовірніше в Передній Азії приблизно у Х тисячолітті до н.е., звідки поширилося на Грецію, Південну та Центральну Європу, а на початку V тисячоліття з’явилось й на сучасних українських землях. Приблизно так само поширювались і стародавні хліборобські культури.
Перехiд вiд присвоюючих форм господарювання до вiдтворюючих тривав протягом багатьох столiть i мав свої особливостi в рiзних регiонах. Фахiвцi видiляють у межах України двi культурно-господарськi зони: пiвденно-захiдну (лiсостепове Правобережжя, Захiдна Волинь, Поднiстров’я, Закарпаття) та пiвнiчно-схiдну (лiсостепове Лiвобережжя, Полiсся). На Півночі та Північному Сході України в неоліті жили племена, які займались переважно мисливством та рибальством, а на Південному Заході віддавали перевагу землеробству та скотарству. Ці племена відрізнялися одне від одного за походженням, побутом, звичками та віруваннями.
Найбільшої ваги в неоліті набуло скотарство, бо зміна клімату спричинила виникнення великих степових просторів. Скотарі дедалі більше освоювали євразійські регіони, ширше застосовували колесо, приручених коней, що, звісно, означало революційні зміни у військовій справі.
Наприкінці неоліту з’явилися прикраси з міді, намиста з полірованих кісток, черепашок або коштовного каміння. На головні убори та пояси нашивали пластини з емалі вепрових ікл, розвивався орнамент.
Перехiд до землеробства i скотарства сприяв помiтним змiнам в органiзацiї суспiльного життя: зростанню ролi парної сiм’ї, розквiту племінної організації суспільства, зародженню інститутів родової влади (поява в похованнях доби неоліту владних символів — кам’яних булав). Цей перехід суттєво вплинув i на світобачення людини, її духовний світ.
У період неоліту відбувся справжній демографічний вибух: населення планети виросло приблизно з 5 до 80 млн. осіб. Середня тривалість життя становила для жінок – 32,5 року, для чоловіків – 35,6.
На території нинішньої України археологами виявлено десять неолітичних культур. Аналіз життєдіяльності носіїв цих культур свідчить про ускладнення їх світосприйняття, появу нових релігійних культів, зокрема культів пов’язаних із вшануванням пращурів.
Найвідомішими пам’ятками неолітичної культури є Кам’яна Могила поблизу Мелітополя.
Значний внесок у вивчення неоліту України зробили такі відомі українські археологи, як М. Я. Рудинський, М. О. Макаренко, Н. В. Добровольський, В. М. Даниленко, Д. Я. Телегін, В. І. Непріна. В наш час у цій галузі плідно працюють О. М. Титова, Н. С. Котова, М.Т. Товкайло, Г. В. Охріменко, Л. Л. Залізняк, О. О. Яневич, В. О. Манько, Д. Л. Гаскевич.
2. Причиной создания Древнерусского государства была: А). появление местных княжений Б). общая военная угроза В). развитие торговли
3. Этот князь стал первым великим князем киевским: А). Владимир Б). Олег В). Игорь
4. «Русская правда» -- это А). первая русская летопись Б). памятник литературы Древней Руси В). первый письменный свод законов
5. «Каждый да держит отчину свою», установление этого принципа на съезде в Любече закрепляло: Б). разделение русской земли на отдельные княжества
6. Религиозные верования у восточных славян: а) христианство б) язычество в) ислам г) буддизм
7. Название общины в Древней Руси: а) вервь б
8. Расположите в хронологическом порядке следующие события:
б) образование Древнерусского государства---а) правление княгини Ольги в) принятие христианстваг) правление князя Ярослава Мудрого
9. Причиной убийства князя Игоря древлянами стала(о): можно сказать б) грубое нарушение князем договора о полюдье , а можнго и в) изменение князем порядка сбора дани. Он пришёл за данью второй раз.
10. Крещение Руси связано с именем:, в) князя Владимира Святославовича
11. Соотнесите названия и определения:
1) полюдье=б) объезд киевским князем с дружиной своих земель для сбора дани
2) погост=в) места сбора дани, установленные реформой княгини Ольги
3) дружина=а) войско киевского великого князя
12. Ниже приведён перечень терминов. Все они, за исключением одного, относятся к Киевской Руси. Найдите и укажите термин, «выпадающий» из этого ряда:
Закупы, холопы, Нестор, князь Олег, Карл Великий, князь Рюрик.
13. Сравните политику князя Владимира Святославича и князя Ярослава Мудрого. Запишите сначала две черты сходства, затем две черты отличия.
сходство: б) укрепление южных рубежей Руси, в) усиление власти киевского князя
различия: а) принятие христианства Киевской Русью -Владимир
г) строительство Софийских соборов-Ярослав
14. Чем украшались храмы в Древней Руси. Выберите несколько ответов.
а) икона , д) фреска, реже б) мозаика
15. Причиной раздробленности Руси является: А) Распространение языческих верований Б) Установление вечевых порядков во всех русских землях В) Стремление удельных князей к независимости от Киева Г) установление власти Золотой Орды над Русью
16. В каком году состоялся съезд князей в Любече? Г) 1097 г.
17.Догадайтесь по описанию, о какой исторической личности идет речь:
Он уделял много внимания просвещению, переводу книг, созданию библиотек, строительству. За это он получил прозвище. При нем были возведены в Киеве Золотые ворота и главный храм города, поставленный в честь жестокой сечи с печенегами. Он положил начало созданию на Руси первого письменного свода законов. Ярослав Мудрый
Відповідь:
Протягом VІ-ІІІ тисячоліть до н.е. відбувся поворот від збиральництва і примітивного полювання, до відтворюючих видів діяльності, тобто обробітку землі та розведення свійських тварин. Цей процес дістав назву – неолітична революція.
Завдяки «революції» люди не тiльки досягли помiтного зростання продуктивних сил, а й створили сприятливiшi умови життя: їжа стала рiзноманiтнiшою, її добування — стабiльним, з’явилися харчовi запаси.
Рільниче хліборобство зародилося найімовірніше в Передній Азії приблизно у Х тисячолітті до н.е., звідки поширилося на Грецію, Південну та Центральну Європу, а на початку V тисячоліття з’явилось й на сучасних українських землях. Приблизно так само поширювались і стародавні хліборобські культури.
Перехiд вiд присвоюючих форм господарювання до вiдтворюючих тривав протягом багатьох столiть i мав свої особливостi в рiзних регiонах. Фахiвцi видiляють у межах України двi культурно-господарськi зони: пiвденно-захiдну (лiсостепове Правобережжя, Захiдна Волинь, Поднiстров’я, Закарпаття) та пiвнiчно-схiдну (лiсостепове Лiвобережжя, Полiсся). На Півночі та Північному Сході України в неоліті жили племена, які займались переважно мисливством та рибальством, а на Південному Заході віддавали перевагу землеробству та скотарству. Ці племена відрізнялися одне від одного за походженням, побутом, звичками та віруваннями.
Найбільшої ваги в неоліті набуло скотарство, бо зміна клімату спричинила виникнення великих степових просторів. Скотарі дедалі більше освоювали євразійські регіони, ширше застосовували колесо, приручених коней, що, звісно, означало революційні зміни у військовій справі.
Наприкінці неоліту з’явилися прикраси з міді, намиста з полірованих кісток, черепашок або коштовного каміння. На головні убори та пояси нашивали пластини з емалі вепрових ікл, розвивався орнамент.
Перехiд до землеробства i скотарства сприяв помiтним змiнам в органiзацiї суспiльного життя: зростанню ролi парної сiм’ї, розквiту племінної організації суспільства, зародженню інститутів родової влади (поява в похованнях доби неоліту владних символів — кам’яних булав). Цей перехід суттєво вплинув i на світобачення людини, її духовний світ.
У період неоліту відбувся справжній демографічний вибух: населення планети виросло приблизно з 5 до 80 млн. осіб. Середня тривалість життя становила для жінок – 32,5 року, для чоловіків – 35,6.
На території нинішньої України археологами виявлено десять неолітичних культур. Аналіз життєдіяльності носіїв цих культур свідчить про ускладнення їх світосприйняття, появу нових релігійних культів, зокрема культів пов’язаних із вшануванням пращурів.
Найвідомішими пам’ятками неолітичної культури є Кам’яна Могила поблизу Мелітополя.
Значний внесок у вивчення неоліту України зробили такі відомі українські археологи, як М. Я. Рудинський, М. О. Макаренко, Н. В. Добровольський, В. М. Даниленко, Д. Я. Телегін, В. І. Непріна. В наш час у цій галузі плідно працюють О. М. Титова, Н. С. Котова, М.Т. Товкайло, Г. В. Охріменко, Л. Л. Залізняк, О. О. Яневич, В. О. Манько, Д. Л. Гаскевич.
Пояснення:
1.Предками русских, украинцев и белорусов были: А). франки Б). германцы В). восточные славяне
2. Причиной создания Древнерусского государства была: А). появление местных княжений Б). общая военная угроза В). развитие торговли
3. Этот князь стал первым великим князем киевским: А). Владимир Б). Олег В). Игорь
4. «Русская правда» -- это А). первая русская летопись Б). памятник литературы Древней Руси В). первый письменный свод законов
5. «Каждый да держит отчину свою», установление этого принципа на съезде в Любече закрепляло: Б). разделение русской земли на отдельные княжества
6. Религиозные верования у восточных славян: а) христианство б) язычество в) ислам г) буддизм
7. Название общины в Древней Руси: а) вервь б
8. Расположите в хронологическом порядке следующие события:
б) образование Древнерусского государства---а) правление княгини Ольги в) принятие христианстваг) правление князя Ярослава Мудрого
9. Причиной убийства князя Игоря древлянами стала(о): можно сказать б) грубое нарушение князем договора о полюдье , а можнго и в) изменение князем порядка сбора дани. Он пришёл за данью второй раз.
10. Крещение Руси связано с именем:, в) князя Владимира Святославовича
11. Соотнесите названия и определения:
1) полюдье=б) объезд киевским князем с дружиной своих земель для сбора дани
2) погост=в) места сбора дани, установленные реформой княгини Ольги
3) дружина=а) войско киевского великого князя
12. Ниже приведён перечень терминов. Все они, за исключением одного, относятся к Киевской Руси. Найдите и укажите термин, «выпадающий» из этого ряда:
Закупы, холопы, Нестор, князь Олег, Карл Великий, князь Рюрик.
13. Сравните политику князя Владимира Святославича и князя Ярослава Мудрого. Запишите сначала две черты сходства, затем две черты отличия.
сходство: б) укрепление южных рубежей Руси, в) усиление власти киевского князя
различия: а) принятие христианства Киевской Русью -Владимир
г) строительство Софийских соборов-Ярослав
14. Чем украшались храмы в Древней Руси. Выберите несколько ответов.
а) икона , д) фреска, реже б) мозаика
15. Причиной раздробленности Руси является: А) Распространение языческих верований Б) Установление вечевых порядков во всех русских землях В) Стремление удельных князей к независимости от Киева Г) установление власти Золотой Орды над Русью
16. В каком году состоялся съезд князей в Любече? Г) 1097 г.
17.Догадайтесь по описанию, о какой исторической личности идет речь:
Он уделял много внимания просвещению, переводу книг, созданию библиотек, строительству. За это он получил прозвище. При нем были возведены в Киеве Золотые ворота и главный храм города, поставленный в честь жестокой сечи с печенегами. Он положил начало созданию на Руси первого письменного свода законов. Ярослав Мудрый