Тодішній міністр народної освіти Микола Василенко ініціював створення національної Академії наук під патронатом держави. На українських землях функціонували наукові товариства у Львові та Києві. Своєю структурою та діяльністю вони були подібні до академії наук. Але існували за рахунок приватної ініціативи та пожертв.
Для організації академії Василенко запросив відомого науковця та прихильника створення мережі державних науково-дослідних установ Володимира Вернадського, який якраз перебував на Полтавщині. Очолювана Вернадським комісія виробила законопроект створення академії та її статут. 14 листопада гетьман Павло Скоропадський затвердив Закон про заснування Української академії наук у Києві. Того ж дня призначено перших 12 дійсних членів УАН: Дмитро Багалій, Агатангел Кримський, Микола Петров, Степан Смаль-Стоцький, Володимир Вернадський, Степан Тимошенко, Микола Кащенко, Павло Тутковський, Михайло Туган-Барановський, Федір Тарановський, Володимир Косинський, Орест Левицький. 26 листопада оприлюдннили статут УАН, у якому зазначалося: «Українська Академія наук у Києві є найвищою науковою державною установою на Вкраїні, що перебуває в безпосередньому віданні верховної влади».
Фермеры и рабочие оказались в числе первых борцов с экономическим беспорядком и политической коррупцией. Понятно, что эти две группы населения жестоко страдали от экономической нестабильности. Достаточно скоро они поняли, что в одиночку им не под силу сражаться с мощным рыночным механизмом, лишь организованное сопротивление могло обеспечить хоть какие-то шансы на победу.
С целью защиты от природных катаклизмов и экономических кризисов фермеры вынуждены были объединяться. Летние засухи, суровые зимы, гибельные нашествия насекомых были обычными явлениями в жизни американских фермеров. На этом неблагоприятном фоне им требовалось решать первоочередные задачи, к числу которых относилась выплата долгов за землю и сельскохозяйственное оборудование. Чтобы рассчитаться с кредиторами, фермерам приходилось выращивать все больше продукции, а изобилие продукции на рынке, как известно, ведет к снижению цен. Получался замкнутый круг. Свою лепту в этот процесс вносили и железнодорожные компании, которые устанавливали грабительские тарифы на перевозку продукции. Необходимость бороться с заграничными конкурентами еще больше осложняла положение фермеров и лишала их надежды когда-нибудь вылезти из долговой кабалы.
Тодішній міністр народної освіти Микола Василенко ініціював створення національної Академії наук під патронатом держави. На українських землях функціонували наукові товариства у Львові та Києві. Своєю структурою та діяльністю вони були подібні до академії наук. Але існували за рахунок приватної ініціативи та пожертв.
Для організації академії Василенко запросив відомого науковця та прихильника створення мережі державних науково-дослідних установ Володимира Вернадського, який якраз перебував на Полтавщині. Очолювана Вернадським комісія виробила законопроект створення академії та її статут. 14 листопада гетьман Павло Скоропадський затвердив Закон про заснування Української академії наук у Києві. Того ж дня призначено перших 12 дійсних членів УАН: Дмитро Багалій, Агатангел Кримський, Микола Петров, Степан Смаль-Стоцький, Володимир Вернадський, Степан Тимошенко, Микола Кащенко, Павло Тутковський, Михайло Туган-Барановський, Федір Тарановський, Володимир Косинський, Орест Левицький. 26 листопада оприлюдннили статут УАН, у якому зазначалося: «Українська Академія наук у Києві є найвищою науковою державною установою на Вкраїні, що перебуває в безпосередньому віданні верховної влади».
Объяснение:
Фермеры и рабочие
Фермеры и рабочие оказались в числе первых борцов с экономическим беспорядком и политической коррупцией. Понятно, что эти две группы населения жестоко страдали от экономической нестабильности. Достаточно скоро они поняли, что в одиночку им не под силу сражаться с мощным рыночным механизмом, лишь организованное сопротивление могло обеспечить хоть какие-то шансы на победу.
С целью защиты от природных катаклизмов и экономических кризисов фермеры вынуждены были объединяться. Летние засухи, суровые зимы, гибельные нашествия насекомых были обычными явлениями в жизни американских фермеров. На этом неблагоприятном фоне им требовалось решать первоочередные задачи, к числу которых относилась выплата долгов за землю и сельскохозяйственное оборудование. Чтобы рассчитаться с кредиторами, фермерам приходилось выращивать все больше продукции, а изобилие продукции на рынке, как известно, ведет к снижению цен. Получался замкнутый круг. Свою лепту в этот процесс вносили и железнодорожные компании, которые устанавливали грабительские тарифы на перевозку продукции. Необходимость бороться с заграничными конкурентами еще больше осложняла положение фермеров и лишала их надежды когда-нибудь вылезти из долговой кабалы.
Объяснение: