Навчальна дисципліна «історія України» в контексті теорії локальних цивілізацій та європейської традиції. 2. Цивілізоване життя на теренах України і всієї Європи в добу античності.
3. Русь-Україна ІХ – середини ХІV ст. в умовах цивілізаційних геополітичних впливів.
4. Русь-Україна і Східна Римська імперія (Візантія): історія відносин і взаємовпливів.
5. Руські князівства у складі Великого князівства Литовського.
6. Русини і Річ Посполита: проблема «дітей» і «мачухи».
7. Церковне питання в середньовічній і ранньомодерній Русі: європейський контекст (до середини ХVII ст.)
8. Козацтво як європейський (цивілізаційний) історичний феномен.
9. Козацькі війни на євразійському геополітичному просторі.
10. Хмельниччина. Творення козацької нації та держави: міжнародний вимір.
11. Руїна: козацькі традиції в умовах інкорпорації українських земель.
12. Коліївщина як останній спалах українського козацтва ранньомодерної Європи.
13. Геополітичні зміни в Східній Європі останньої третини ХVIII ст., їхні наслідки для України.
14. Реформи Марії Терезії, Йосифа ІІ та політика Катерини ІІ на українських землях: порівняльна характеристика.
15. Соціально-економічна модернізація середини ХІХ – початку ХХ ст.: сутність, тенденції, відмінності досвіду України й решту європейських країн.
16. Українське національне пробудження «довгого» ХІХ ст. як аспект загальноєвропейської модернізації.
17. Український рух початку ХХ ст. : національний і європейський досвід.
18. Революція 1917–1921 рр. у контексті європейських процесів першої половини ХХ ст.
19. Тоталітаризм ХХ ст. у Європі, його типологія та вплив на Україну.
20. Більшовицький режим (сталінщина) в Україні, його політика та наслідки.
21. Друга світова війна на європейському континенті – реалії, міфи й уроки історії.
22. Україна в період загальної кризи совєтської політичної системи (середина 1940-х – початок 1991 рр.).
23. Україна на шляху проголошення та ствердження державної незалежності (1990 і).
24. Українці в пошуках власної ідентичності перших десятиліть ХХІ ст.: епоха «революцій» та «контрреволюцій».
25. Мінливість геополітичних пріоритетів новітньої історії України: від багатовекторності до євроінтеграції.
Признание норм международного права как основополагающих. Результатом этого направления стало подписание множества международных договоров, соглашений, а также поддержка деятельности таких всемирных организаций, как Совет Безопасности ОБСЕ.
Отход от «монополярного» мирового устройства к «многополярному». В рамках этого принципа 16 июня 2009 года состоялась полноценная встреча стран БРИКС (Бразилии, России, Китая и ЮАР), после чего такие саммиты стали регулярными.
Открытость во внешней политике, недопущение ни конфронтации с другими государствами, ни самоизоляции Российской Федерации в случае несовпадения интересов.
Обеспечение защиты интересов всех граждан РФ, пребывающих за границей, а также граждан других государств, русских по национальности. Самым ярким проявлением этого принципа стал конфликт с Грузией в 2008 году, а также возвращение Крыма в Россию (но уже во время повторного президентства Владимира Путина – в 2014 году).
Защита и продвижение интересов Российской Федерации в дружественных государствах.
Причины войны Историки склоняются к тому, что основными причинами войны следует считать: – расширение территории России за счет грузинских земель, усиление влияния русских в этом регионе; – желание Персии укрепиться в Закавказье; – нежелание Великобритании допустить в регион нового игрока, а тем более Россию Персии со стороны Турции, которая пыталась взять реванш у России за проигранные войны в конце XVIII века. Против России сформировался союз между Персией, Османской империей и Гянджинским ханством им оказывала Великобритания. У России в этой войне союзников не было. (Источник информации - портал История.РФ, https://histrf.ru/biblioteka/b/russko-iranskiie-voiny)
Объяснение:
Подробние тут:
https://histrf.ru/biblioteka/b/russko-iranskiie-voiny)