у 30-40-х pp. xix ст. в ії розгорнувся масовий рух, відомий під назвою «чартизм» (від . charter — хартія). це був найбільший рух протесту, прихильники якого вимагали надання ширших представницьких повноважень палаті громад ійського парламенту. значну частину чартистів становили робітники, які вбачали в загальному виборчому праві можливість створення парламентської системи, що у своїх діях зважатиме на їхні потреби.
відлік чартистського руху ведуть від 1836 p., коли столяр вільям ловетт створив невелику лондонську асоціацію робітників. наступного року вона висунула свої вимоги з 6 пунктів: загальне виборче право для дорослого чоловічого населення; рівні виборчі округи; щорічне переобрання членів парламенту; оплата роботи членів парламенту; таємне голосування; ліквідація майнового цензу стосовно виборів до парламенту. ця програма, підтримана більшістю організацій у країні, стала основою «народної хартії», опублікованої 1838 р. було складено петицію до парламенту, підписання якої вилилось у масові демонстрації, мітинги та грандіозні факельні маніфестації з гаслами на її підтримку. невдовзі було зібрано понад мільйон підписів. схвалену чартистським конвентом (з'їздом) у лондоні петицію було вручено парламенту у липні 1839 p., але той відхилив її більшістю голосів.
влітку 1840 р. утворилася національна чартистська асоціація (власне, політична партія), яку очолив в. ловетт. незабаром у її лавах було близько 50 тис. членів. складену чартистами другу петицію підписало понад 3 млн осіб. крім вимог першої хартії, до другої долучили й «питання ножа та виделки», тобто матеріального становища робітників. висувалися вимоги скасувати закон про бідняків, обмежити робочий день, підвищити оплату праці наймитів. парламент відхилив і цю петицію. не увінчалася успіхом і спроба організувати на підтримку хартії загальний страйк. активність чартистів тимчасово спала.
останнє піднесення чартистського руху припало на 1847-1848 pp. під новою петицією було зібрано 5 млн підписів. але вжиті урядом рішучі заходи зірвали і цю акцію чартистів. парламент знову відхилив петицію. восени 1848 р. рух чартистів почав занепадати і в 50-х pp. xix ст. зійшов нанівець.
ответ: вместе с тем в деревне наблюдались новые процессы, которые всё заметнее подрывали традиционную крепостническую систему. постоянно росла товарность хозяйств, т. е. всё больше продуктов производилось не для внутреннего потребления, а на продажу. это подталкивало помещиков к развитию сельскохозяйственного производства, переходу от натуральной системы хозяйствования к денежной. они сдавали в аренду своим крестьянам пустующие земли, торговые места в имении, луга, мельницы. предприимчивые и инициативные крестьяне, их называли «капиталистые», отличались от основной массы сельских жителей. новые, сложившиеся в деревне отношения совершенно не укладывались в рамки крепостнических порядков.
ответ:
нова історія (кінець xviii—початок xx ст.)
ія та франція у 1815-1847 pp.
чартистський рух
у 30-40-х pp. xix ст. в ії розгорнувся масовий рух, відомий під назвою «чартизм» (від . charter — хартія). це був найбільший рух протесту, прихильники якого вимагали надання ширших представницьких повноважень палаті громад ійського парламенту. значну частину чартистів становили робітники, які вбачали в загальному виборчому праві можливість створення парламентської системи, що у своїх діях зважатиме на їхні потреби.
відлік чартистського руху ведуть від 1836 p., коли столяр вільям ловетт створив невелику лондонську асоціацію робітників. наступного року вона висунула свої вимоги з 6 пунктів: загальне виборче право для дорослого чоловічого населення; рівні виборчі округи; щорічне переобрання членів парламенту; оплата роботи членів парламенту; таємне голосування; ліквідація майнового цензу стосовно виборів до парламенту. ця програма, підтримана більшістю організацій у країні, стала основою «народної хартії», опублікованої 1838 р. було складено петицію до парламенту, підписання якої вилилось у масові демонстрації, мітинги та грандіозні факельні маніфестації з гаслами на її підтримку. невдовзі було зібрано понад мільйон підписів. схвалену чартистським конвентом (з'їздом) у лондоні петицію було вручено парламенту у липні 1839 p., але той відхилив її більшістю голосів.
влітку 1840 р. утворилася національна чартистська асоціація (власне, політична партія), яку очолив в. ловетт. незабаром у її лавах було близько 50 тис. членів. складену чартистами другу петицію підписало понад 3 млн осіб. крім вимог першої хартії, до другої долучили й «питання ножа та виделки», тобто матеріального становища робітників. висувалися вимоги скасувати закон про бідняків, обмежити робочий день, підвищити оплату праці наймитів. парламент відхилив і цю петицію. не увінчалася успіхом і спроба організувати на підтримку хартії загальний страйк. активність чартистів тимчасово спала.
останнє піднесення чартистського руху припало на 1847-1848 pp. під новою петицією було зібрано 5 млн підписів. але вжиті урядом рішучі заходи зірвали і цю акцію чартистів. парламент знову відхилив петицію. восени 1848 р. рух чартистів почав занепадати і в 50-х pp. xix ст. зійшов нанівець.
ответ: вместе с тем в деревне наблюдались новые процессы, которые всё заметнее подрывали традиционную крепостническую систему. постоянно росла товарность хозяйств, т. е. всё больше продуктов производилось не для внутреннего потребления, а на продажу. это подталкивало помещиков к развитию сельскохозяйственного производства, переходу от натуральной системы хозяйствования к денежной. они сдавали в аренду своим крестьянам пустующие земли, торговые места в имении, луга, мельницы. предприимчивые и инициативные крестьяне, их называли «капиталистые», отличались от основной массы сельских жителей. новые, сложившиеся в деревне отношения совершенно не укладывались в рамки крепостнических порядков.
объяснение: