Найдите верное утверждение 1.в золотой орде не строили городов т.к. вели кочевой образ жизни 2.население золотой орды вело самое разнообразное хозяйство 3.хан не позволял подвластным народам вести оседлой образ жизни
Всем известны маленькие милые собачки с непростом характером – пекинесы. Низкого роста, с забавными мордочками, эти существа умиляют каждого человека, который видит этот пушистый комочек поблизости.
Хотя эта порода собак являются совсем крошками, но история у этих существ будет поинтересней, чем даже у собак бойцовых пород. Как известно, Древний Китай был одним из самых развитых государств на то время. Во главе этого могущественной империи стоял император.
У него была неограниченная власть, и, зачастую, императоров, и всю его семью, приравнивали к жителям поднебесной – к богам. А неограниченная власть сулила немалые богатства, которые скрывались в казне империи.
Покушения на императора были достаточно частыми, и враги шли на всяческие ухищрения, чтобы захватить императорский трон. Зачастую, император не доверял даже самым родным и близким людям. И лишь существо, любящее императора преданно, самоотверженно, до последнего вздоха, могло стать последней надеждой правителя на сохранение своей жизни.
1873 р. - Відкриття з ініціативи Київської громади Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.
1876 р., травень. - Підписання «Емського указу» - розпорядження Олександра II про заборону видання українським правописом як оригінальних творів, так і перекладів (навіть текстів до нот), а також завезення до імперії українських книг і брошур, надрукованих закордоном.
1878 р. - Початок закордонної діяльності М. Драгоманова.
1882-1906 рр. - Видання журналу «Киевская старина».
1892-1893 рр. - Діяльність таємної студенської організації Братство тарасівців.
1897 р. - Утворення на з'їзді громад Загальноукраїнської безпартійної організації (ЗУБО) на чолі з В. Антоновичем та О. Кониським.
1900 р. - Утворення Революційної української партії (РУП) - першої політичної партії в підросійській Україні.
Стара Київська громада. Заснування і діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. «Київський телеграф»
На початку 70-х років в Україні відродився громадівський рух. Очолила його знову Київська громада. Один із найактивніших київських громадівців Павло Житецький так характеризував світоглядні позиції громадівців: «Ми вже добре знали, що однієї свободи мало - без науки, без європейської освіти. Нам був дуже противний як польський, так і московський націоналізм з інстинктами державного насильства». Першим виданням, що з’явилося на світ завдяки старанням і матеріальній підтримці Київської громади, стали укладені І. Рудченком два випуски збірника «Народные южно-русские сказки». У 1872 р. громада до Л. Глібову перевидати збірку його байок.
У 1873 р. громада домоглася відкриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Його форми діяльності якнайкраще підходили громадівцям для легалізації їхньої справи. У від ділі працювали найактивніші громадівці - історики В. Антонович, М. Драгоманов, О. Лазаревський, І. Лучицький, правознавець О. Кістяківський, економісти М. Зібер, С. Подолинський, філолог П. Житецький, етнографи О. Афанасьєв-Чужбинський, Ф. Вовк, П. Чубинський, І. Рудченко, О. Русов, композитор М. Лисенко та ін. Вони зібрали й підготували до видання численні матеріали з етнографії, археології, статистики, історії, географії, природознавства, економіки, що мали велику наукову вартість.
Так, у 1874 1875 рр. було підготовлено й видано «Історичні пісні українського народу» В. Антоновича та М. Драгоманова, що їх М. Грушевський назвав «однією з найзаслуженіших і найславніших українських наукових праць». Вийшли друком також «Чумацькі народні пісні», зібрані І. Рудченком з додатком - нотами, підготовленими М. Лисенком, «Кобзар» Шевченка в 2 частинах. Зусиллями громадівців побачили світ декілька томів матеріалів етнографічно-статистичної експедиції, що була проведена у 1869-1871 рр. у Південно-Західному краї під керівництвом українського етнографа П. Чубинського. Справді європейського розголосу набрав археологічний з’їзд, що відбувся в Києві в 1874 р. Було створено етнографічно-географічний музей, встановлено наукові зв’язки з ученими слов’янських країн, підготовлено до видання твори М. Максимовича.
Та чи не головним своїм обов’язком громадівці вважали пробудження національної свідомості українського народу. Скориставшись послабленням цензури на початку 1870-х років, вони розпочали публікацію цілої серії українських популярних книжок (серед яких «Про українських козаків...» М. Драгоманова, «Катерина» Шевченка, «Запорожці» І. Нечуя-Левицького). Ці книжки тисячами примірників розповсюджувалися серед селян. У 1874 1875 рр. Київська громада взяла на себе редагування російськомовної газети «Киевский телеграф», перетворивши її на власний друкований орган.
Объяснение:
Всем известны маленькие милые собачки с непростом характером – пекинесы. Низкого роста, с забавными мордочками, эти существа умиляют каждого человека, который видит этот пушистый комочек поблизости.
Хотя эта порода собак являются совсем крошками, но история у этих существ будет поинтересней, чем даже у собак бойцовых пород. Как известно, Древний Китай был одним из самых развитых государств на то время. Во главе этого могущественной империи стоял император.
У него была неограниченная власть, и, зачастую, императоров, и всю его семью, приравнивали к жителям поднебесной – к богам. А неограниченная власть сулила немалые богатства, которые скрывались в казне империи.
Покушения на императора были достаточно частыми, и враги шли на всяческие ухищрения, чтобы захватить императорский трон. Зачастую, император не доверял даже самым родным и близким людям. И лишь существо, любящее императора преданно, самоотверженно, до последнего вздоха, могло стать последней надеждой правителя на сохранение своей жизни.
Объяснение:
1873 р. - Відкриття з ініціативи Київської громади Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.
1876 р., травень. - Підписання «Емського указу» - розпорядження Олександра II про заборону видання українським правописом як оригінальних творів, так і перекладів (навіть текстів до нот), а також завезення до імперії українських книг і брошур, надрукованих закордоном.
1878 р. - Початок закордонної діяльності М. Драгоманова.
1882-1906 рр. - Видання журналу «Киевская старина».
1892-1893 рр. - Діяльність таємної студенської організації Братство тарасівців.
1897 р. - Утворення на з'їзді громад Загальноукраїнської безпартійної організації (ЗУБО) на чолі з В. Антоновичем та О. Кониським.
1900 р. - Утворення Революційної української партії (РУП) - першої політичної партії в підросійській Україні.
Стара Київська громада. Заснування і діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. «Київський телеграф»
На початку 70-х років в Україні відродився громадівський рух. Очолила його знову Київська громада. Один із найактивніших київських громадівців Павло Житецький так характеризував світоглядні позиції громадівців: «Ми вже добре знали, що однієї свободи мало - без науки, без європейської освіти. Нам був дуже противний як польський, так і московський націоналізм з інстинктами державного насильства». Першим виданням, що з’явилося на світ завдяки старанням і матеріальній підтримці Київської громади, стали укладені І. Рудченком два випуски збірника «Народные южно-русские сказки». У 1872 р. громада до Л. Глібову перевидати збірку його байок.
У 1873 р. громада домоглася відкриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Його форми діяльності якнайкраще підходили громадівцям для легалізації їхньої справи. У від ділі працювали найактивніші громадівці - історики В. Антонович, М. Драгоманов, О. Лазаревський, І. Лучицький, правознавець О. Кістяківський, економісти М. Зібер, С. Подолинський, філолог П. Житецький, етнографи О. Афанасьєв-Чужбинський, Ф. Вовк, П. Чубинський, І. Рудченко, О. Русов, композитор М. Лисенко та ін. Вони зібрали й підготували до видання численні матеріали з етнографії, археології, статистики, історії, географії, природознавства, економіки, що мали велику наукову вартість.
Так, у 1874 1875 рр. було підготовлено й видано «Історичні пісні українського народу» В. Антоновича та М. Драгоманова, що їх М. Грушевський назвав «однією з найзаслуженіших і найславніших українських наукових праць». Вийшли друком також «Чумацькі народні пісні», зібрані І. Рудченком з додатком - нотами, підготовленими М. Лисенком, «Кобзар» Шевченка в 2 частинах. Зусиллями громадівців побачили світ декілька томів матеріалів етнографічно-статистичної експедиції, що була проведена у 1869-1871 рр. у Південно-Західному краї під керівництвом українського етнографа П. Чубинського. Справді європейського розголосу набрав археологічний з’їзд, що відбувся в Києві в 1874 р. Було створено етнографічно-географічний музей, встановлено наукові зв’язки з ученими слов’янських країн, підготовлено до видання твори М. Максимовича.
Та чи не головним своїм обов’язком громадівці вважали пробудження національної свідомості українського народу. Скориставшись послабленням цензури на початку 1870-х років, вони розпочали публікацію цілої серії українських популярних книжок (серед яких «Про українських козаків...» М. Драгоманова, «Катерина» Шевченка, «Запорожці» І. Нечуя-Левицького). Ці книжки тисячами примірників розповсюджувалися серед селян. У 1874 1875 рр. Київська громада взяла на себе редагування російськомовної газети «Киевский телеграф», перетворивши її на власний друкований орган.