Вопрос о национальной идее России имеет длительную историю. Он столь же важен для страны, как вопрос о смысле жизни для каждого человека. Без ответа на вопрос о национальной идеи государства, его цели, ценностях, жизненная энергия, успех становятся малоосязаемыми и труднодостижимыми. Современная Россия особо остро сталкивается с этим вопросом в двух аспектах. Во-первых, во внешнем мире: что есть национальная идея современной России, зачем она в мировой истории, каков ее современный вклад в развитие мира, как осуществляется поиск национальной идеи России? Этот вопрос сродни поискам «русской идеи», волновавшим многих русских мыслителей, начиная с Достоевского, Соловьева, Бердяева. Во-вторых, чтобы говорить о смысле жизни, нужно, чтобы жизнь была! Чтобы говорить о России, ее миссии и предназначенности, необходимо, чтобы Россия существовала! Получается даже, что это не «во-вторых», а «во-первых»! В ХХ веке Россия как государственность была разрушена дважды. В современности многое указывает на очередную угрозу этого уровня, на угрозу национальной идеи именно современной России.В коллективной монографии на основе мультидисциплинарного научного подхода, логико-философского и математического моделирования успешности страны, в качестве показателя ее жизне проанализирована специфика России как цивилизации, как государства, как страны, как человеческого сообщества, как государства устремленного в будущее. Показана связь качества конкретного многофакторного государственного управления, общественной активности и успешности страны в целом. Выявлены специфические ключи к успеху России, отличающиеся от таковых для иных государств-цивилизаций. Показано, что современная социально-экономическая и политическая модель страны мало совместима с жизне России, национальная идея государства - отсутствует.«Модель страны», «успешность страны» вводятся как базовые категории в научно формализованном пространстве функций цели и множества независимых параметров государственного управления, управленческого выбора. Установлена связь Основного закона (Конституции) России, программирующего развитие страны, с реальными ее достижениями и вызовами. По результатам исследования предложены научный макет новой Конституции России, Доктрина безопасности и развития России и производная от этих базовых документов система нормативно-правовых актов, институциональных, социально-экономических, региональных, финансовых, внешнеполитических и гуманитарных принципов жизнеустройства России.
Битва за Дніпро –”Східний вал” Після поразки під Курськом німецьке командування розробило план оборони «Вотан», який передбачав створення так званого «Східного валу» від Балтійського до Чорного моря по лінії Нарва - Псков - Гомель і далі по Дніпру.Цей добре укріплений рубіж повинен був, за задумом німецьког керівництва, зупинити просування радянських військ на захід.
"Східний вал" почав зводитися ще взимку 1941—1942 рр., коли у зв'язку з провалом операції "Тайфун" і переходом Червоної Армії в наступ німецькі війська були відкинуті від Москви в середньому на 250 км. Над групою армій “Центр” нависла загроза повного знищення.
Укріплення зводилися уздовж всього берега Дніпра, але надії на забезпечення надійної і масованої оборони за такий короткий термін невеликі. Як наслідок, «східна стіна» не була однаково міцною по всій довжині фронту. Найсерйозніші укріплення були сконцентровані в місцях найвірогіднішої переправи радянських військ: у Кременчука і Нікополя, а також в Запоріжжі.
В Битві за Дніпро була успішно здійснена взаємодія регулярних військ з українськими та білоруськими червоними партизанами. Внаслідок Битви за Дніпро радянські сили звільнили значну частину України від німецької окупації, ліквідували оборону противника на великій ділянці вздовж Дніпра, форсували його і захопили стратегічні плацдарми на правому березі,роз'єднали болотистим Поліссям німецькі групи армії «Центр» і «Південь». Вермахт втратив понад 60 дивізій. Понад 2 тисяч учасників Битви за Дніпро присвоєно звання Героя Радянського Союзу; десятки тисяч були нагороджені орденами та медалями СРСР.
Битва за Дніпро –”Східний вал” Після поразки під Курськом німецьке командування розробило план оборони «Вотан», який передбачав створення так званого «Східного валу» від Балтійського до Чорного моря по лінії Нарва - Псков - Гомель і далі по Дніпру.Цей добре укріплений рубіж повинен був, за задумом німецьког керівництва, зупинити просування радянських військ на захід.
"Східний вал" почав зводитися ще взимку 1941—1942 рр., коли у зв'язку з провалом операції "Тайфун" і переходом Червоної Армії в наступ німецькі війська були відкинуті від Москви в середньому на 250 км. Над групою армій “Центр” нависла загроза повного знищення.
Укріплення зводилися уздовж всього берега Дніпра, але надії на забезпечення надійної і масованої оборони за такий короткий термін невеликі. Як наслідок, «східна стіна» не була однаково міцною по всій довжині фронту. Найсерйозніші укріплення були сконцентровані в місцях найвірогіднішої переправи радянських військ: у Кременчука і Нікополя, а також в Запоріжжі.
В Битві за Дніпро була успішно здійснена взаємодія регулярних військ з українськими та білоруськими червоними партизанами. Внаслідок Битви за Дніпро радянські сили звільнили значну частину України від німецької окупації, ліквідували оборону противника на великій ділянці вздовж Дніпра, форсували його і захопили стратегічні плацдарми на правому березі,роз'єднали болотистим Поліссям німецькі групи армії «Центр» і «Південь». Вермахт втратив понад 60 дивізій. Понад 2 тисяч учасників Битви за Дніпро присвоєно звання Героя Радянського Союзу; десятки тисяч були нагороджені орденами та медалями СРСР.
Объяснение: