В эпоху Средневековья любое событие могло стать поводом для праздника: победа в битве, свадьба, визиты местных сеньоров к знати. Всего насчитывалось до 50 праздничных дней в году, не считая воскресений. В основном это были религиозные праздники. В праздничные дни прерывалась работа, люди ходили на торжественную службу в церковь, участвовали в процессиях, посвященных святым, и развлекались. На праздники в город или в деревню приезжали актеры, сказители, жонглеры и акробаты. Театральные представления вели свое происхождение от литургической драмы, которая разыгрывалась во время богослужения, и носили религиозный характер. В начале XIII в. появились бродячие театральные труппы. В каждом церковном приходе день своего святого покровителя отмечали ярмаркой. Во время нее проходили конные бега, игры в мяч и состязания в других видах спорта. Стрельба из лука, борьба, фехтование на палках и другие игры считались допустимыми, а вот азартные игры были запрещены церковью. Игральные же карты попали в Европу из Персии только в XIV в.
Все більше число людей усвідомлює, що залучення до історичного минулого - це не лише знайомство з шедеврами світової цивілізації, унікальними пам'ятниками древнього мистецтва, не лише школа виховання, але і моральності, невід'ємна частина сучасного життя, до певної міри оцінка сьогодення і навіть "відкриття" майбутнього. Це обумовлює необхідність історичних досліджень минулого.
Найбільшими цивілізаціями стародавнього світу були старогрецька і давньоримська цивілізації. Вони займали розташовані географічно близько один до одного території, існували майже в один і той же час, тому немає нічого дивовижного, що вони тісно пов'язані між собою. Обидві цивілізації мали розвинені культури, які розвивалися, взаємодіючи один з одним. Тому для вивчення культури, та і інших сторін розвитку грецької і римської цивілізації дуже зручно застосовувати один з найбільш важливих методів історичного дослідження - порівняння.
В эпоху Средневековья любое событие могло стать поводом для праздника: победа в битве, свадьба, визиты местных сеньоров к знати. Всего насчитывалось до 50 праздничных дней в году, не считая воскресений. В основном это были религиозные праздники. В праздничные дни прерывалась работа, люди ходили на торжественную службу в церковь, участвовали в процессиях, посвященных святым, и развлекались. На праздники в город или в деревню приезжали актеры, сказители, жонглеры и акробаты. Театральные представления вели свое происхождение от литургической драмы, которая разыгрывалась во время богослужения, и носили религиозный характер. В начале XIII в. появились бродячие театральные труппы. В каждом церковном приходе день своего святого покровителя отмечали ярмаркой. Во время нее проходили конные бега, игры в мяч и состязания в других видах спорта. Стрельба из лука, борьба, фехтование на палках и другие игры считались допустимыми, а вот азартные игры были запрещены церковью. Игральные же карты попали в Европу из Персии только в XIV в.
Все більше число людей усвідомлює, що залучення до історичного минулого - це не лише знайомство з шедеврами світової цивілізації, унікальними пам'ятниками древнього мистецтва, не лише школа виховання, але і моральності, невід'ємна частина сучасного життя, до певної міри оцінка сьогодення і навіть "відкриття" майбутнього. Це обумовлює необхідність історичних досліджень минулого.
Найбільшими цивілізаціями стародавнього світу були старогрецька і давньоримська цивілізації. Вони займали розташовані географічно близько один до одного території, існували майже в один і той же час, тому немає нічого дивовижного, що вони тісно пов'язані між собою. Обидві цивілізації мали розвинені культури, які розвивалися, взаємодіючи один з одним. Тому для вивчення культури, та і інших сторін розвитку грецької і римської цивілізації дуже зручно застосовувати один з найбільш важливих методів історичного дослідження - порівняння.
Звичайно, вивчення стародавнього світу
Объяснение: