В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География
skyline12345
skyline12345
11.11.2020 09:31 •  История

Назовите национальные конфликты в СССР, которые произошли в годы
перестройки (1985-1991г).
2. Выделите основные положительные и негативные моменты политики
«гласности».
3. Когда и где произошло образование Содружества Независимых
Государств (СНГ) и какие республики вошли в его состав.

Показать ответ
Ответ:
Дентсик901
Дентсик901
02.05.2020 18:56

Объяснение:

9-е ст:

Писемність та освіта:

- використання слов'янами до прийняття християнства руської писемності ("руські письмена"); поширення після хрещення кирилиці

- вживання церковнослов'янської мови як церковної та книжної мови

- основа освіти - богослов'я, філософія, риторика та граматика

- осередки освіти — церкви та монастирі

Усна народна творчість:

- билини, балади, казки, перекази, прислів'я

- зв'язок обрядових пісень з важливими подіями в житті людей

Музика:

- поширення на Русі пісень, танців, гри на музичних інструментах - гуслях, сопілках, гудках і бубнах

- виступи на міських площах та в князівських палацах скоморохів

- сприяння православною церквою поширенню на Русі хорового співу

Архітектура та живопис:

- будівництво складної системи оборонних укріплень - "градів"

- прикрашення церков мозаїками та фресками

- поширення іконопису

13-е ст

Освіта і наукові знання:

- Розвиток освіти:

• навчання в державних школах дітей із найближчого оточення князя, щоб виховати з них майбутніх грамотних державних діячів

• поширення приватного навчання

- провідний освітній центр - Софійський собор

- розвиток медичних знань : діяльність ченця Києво-Печерського монастиря лікаря Агапіта; написання онукою Володимира Мономаха Євпраксією медичного трактату "Мазі"

Усна народна творчість:

- поширення переказів та легенд, народних пісень, колядок щедрівок, казок

- дружинний епос - билини

Архітектура:

- поширення дерев'яної архітектури

- будівництво головних храмів із цегли та каменю

- зменшення розмірів споруд, спрощення архітектурних форм

Мистецтво:

- поширення монументального живопису та іконопису

- розвиток книжкової мініатюри

- різьблення по каменю (невеликі кам'яні ікони)

- розвиток ювелірного мистецтва

0,0(0 оценок)
Ответ:
Солнышко150986
Солнышко150986
15.05.2023 06:29

Объяснение: 1. Культурне життя євреїв на території України

Виконала учениця 5-М класу

Сейрік Юлія

КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ ЄВРЕЇВ НА ТЕРИТОРІЇ

УКРАЇНИ

2.

Культура

– це сукупність матеріальних і

духовних цінностей, які відображують

активну творчу діяльність людей в

освоєнні світу в ході історичного

розвитку суспільства.

3. Побут

ПОБУТ

Житло євреїв відрізнялося

від українського. Як

правило, їх

розплановували, щоб мати

вихід одразу на вулицю. Це

диктувалося умовами і

специфікою діяльності

євреїв. Оскільки торгівля

була основним їхнім

заняттям, то часто-густо

житло ставало й

крамницею.

4.

Єврейські

будинки мали вікна і двері

більших розмірів, ніж українські.

Господарських споруд, а отже й подвір'їв

та огорож практично не було, за винятком

тих господарств, де тримали худобу.

5.

Якщо в українській хаті

повсякденний одяг

тримали на жердці, то у

євреїв його чіпляли на

позабиваних у стіну

цвяхах та кілках. Не було

по єврейських хатах лав

та ослонів користувалися стільцями.

Порівняно більше, ніж

інші народи, мали євреї

посуд.

6. Одяг

ОДЯГ

За давніх часів українські

євреї – чоловіки носили

старопольський костюм довгий чорний сюртук,

штани, заправлені в

панчохи, черевики. Але під

шапками на головах мали

ще й ярмулку - невеличку

чорну шапочку, якої ніколи

не скидали - навіть під час

їжі й молитви.

7.

Непокриту

голову

вважали за гріх

перед Богом. У

зачісці

обов'язковими були

пейси, що

неширокими

пасемками звисали

з голови по обидва

боки обличчя.

8.

Єврейки вирізнялись зпоміж інших, передусім,

запинатися:

хустку зав'язували кінцями

на потилиці так, щоб було

видно вуха. Заміжні

єврейки, крім того, носили

перуки, а власне волосся

стригли: всі вважали, що

жінці ніколи дбати про

власну зачіску - їй треба

насамперед глядіти

чоловіка і дітей.

9.

Релігія

забороняла

євреям носити одяг

із змішаних

волокон. Тканина

повинна бути з

чогось одного: як із

шовку, то з шовку,

як із льону, то з

льону, а як

шерстяна, то без

домішки лляних

ниток.

10. Їжа

ЇЖА

Євреям заборонялося брати до вжитку

свинину та м'ясо худобини, яку роздер хижий

звір. Не годилося, також, їсти м'ясо хижаків і

хижих птахів, бо воно має недобрий вплив на

людину, робить її брутальною і жорстокою.

11.

Основою ж кошерних,

тобто придатних до їжі

м'ясних страв було

м'ясо жуйних тварин з

роздвоєними ратицями:

корови, кози, вівці. Із

птиці годилися в їжу всі

її домашні види, але

треба було ще знати, як

її зарізати, щоб і вона

була кошерною.

12.

Уміли

це робити спеціальні різники, їх

чимало було по містечках. А орендарі

сільських корчем мусили наймати

балагулу, щоб завезти птицю до різника

та споживати її з чистим сумлінням як

кошерну.

13. Обряди

ОБРЯДИ

Весільна обрядовість

євреїв, як і інших

народів, складалася з

кількох частин.

Найпершою були

заручини. Справляли їх

частенько ще тоді, коли

"молодий" і "молода"

бавились у пісочку чи

гралися ляльками. Але за всіма вимогами

традицій і звичаїв.

14.

Посередником між сторонами виступав

сват, що мав таку професію і наймався як

до батьків майбутньої нареченої, так і до

батьків майбутнього нареченого. Саме він

залагоджував усі незгоди та добивався

компромісів.

15.

Кінчались

заручини

урочистим

підписуванням акта.

Робили це батьки

молодих у присутності

родичів з обох сторін.

Підписували акт про

заручини також двоє

спеціально

за свідків.

16.

Дуже поширеним серед євреїв є свято Песах. На

цьому святі їдять мацу (прісні хлібці, які схожі на

ті, якими годувалися у пустелі в давнину євреї,

які вийшли з Єгипту) і замінюють звичайний хліб

8 днів Песаха. У цих хлібцях нема нічого крім

борошна та води, але від замісу до повного

випікання має пройти не більше 18 хвилин.

17.

Також не менш значним

святом для євреїв є Дні

Пірума. Це яскраве,

радісне, карнавальне

свято. Знаками Пірума є

трещотка, клоунський

ковпак, маска для

пуримшпиля, солодкі

трикутникові пиріжки, які

мають назву” вуха

Амана”(так звали

негативного героя

давньої історії), яка стала

основою свята.

18. Висновок

ВИСНОВОК

Євреї мали свої

особливості у

культурному розвитку.

І не дивлячись на те,

що вони проживали

на чужій території, їм

вдалося зберегти

свою неповторність та

самобутність.

:)

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота