Назовите одно любое памятное место ( памятник, памятник культуры, мемориальная доска и т. п.) в вашем регионе (городе, посёлке, селе, деревне), связанное с вашего региона, или населённого пункта, или нашей страны в целом. я живу в городе пенза.
Українські землі опинилися у складі двох держав: Лівобережжя, Правобережжя, Слобожанщина, південь України і Крим у складі Росії
Закарпаття, Галичина, Буковина – у складі Австрії ( з 1967року – Австро-Угорщини) – 70 тис. кв. км, 3,5 млн. осіб, з них 2,4 млн. – українці.
У першій половині 19 ст. відбувається занепад кріпосницьких та відродження ринкових відносин, а тобто в Україні відбувається промисловий переворот. Суть цього перевороту це перехід від феодальної системи до капіталістичної.
Ще в 18 ст. Австрійська влада робила багато реформ, вони як не як але покращували становище в Україні, хоча це навіть було незамітно. А ось Російська Імперія переживали тяжкі часи, тому що потрібно було покращувати становище на території України. Глибока криза у 19 ст. в Росії, пов'язана з невідповідністю існуючих феодальних структур та відносин у світі. Нові капіталістичні відносини, що зародилися в кінці XVIII - першій половині XIX ст. наполегливо вимагали ліквідації кріпосного права, яке стало гальмом подальшого економічного розвитку. Ще більше поглибила ці протиріччя Кримська війна (1853-1856 рр.), яку Росія програла. У 1861 році Олександр 2 видав маніфест про скасування кріпосного права.
Отже висновки: напевно спільним між політикою Росії та Автрії можна вважати реформи, які хоч трохи виправили становище обох країн, але ненадовго.
1. Рабочие, крестьяне и другие революционные слои выступили недостаточно активно для свержения самодержавия. Движения различных движущих сил революции было разрозненным. 2. Армия, несмотря на 437 (в том числе 106 вооруженных) антиправительственных выступлений солдат и матросов в целом осталась на стороне царского режима. 3. Либеральное движение и социальные слои, на которые оно опиралось, после Манифеста 17 октября питали иллюзии о возможности достижения своих целей мирными, в том числе парламентскими, средствами и выступали вместе с рабочими и крестьянами лишь до осени 1905 г. 4. Недостаточный размах приняло национально-освободительное движение. 5. Большую царизму оказали иностранные капиталисты, боявшиеся потери своих капиталовложений в России и распространения революции на Западную Европу. Иностранный заём 1906 г. в 843 млн. руб царское правительство от финансового банкротства и укрепил его положение царизму и заключение мира с Японией.
Українські землі опинилися у складі двох держав: Лівобережжя, Правобережжя, Слобожанщина, південь України і Крим у складі Росії
Закарпаття, Галичина, Буковина – у складі Австрії ( з 1967року – Австро-Угорщини) – 70 тис. кв. км, 3,5 млн. осіб, з них 2,4 млн. – українці.
У першій половині 19 ст. відбувається занепад кріпосницьких та відродження ринкових відносин, а тобто в Україні відбувається промисловий переворот. Суть цього перевороту це перехід від феодальної системи до капіталістичної.
Ще в 18 ст. Австрійська влада робила багато реформ, вони як не як але покращували становище в Україні, хоча це навіть було незамітно. А ось Російська Імперія переживали тяжкі часи, тому що потрібно було покращувати становище на території України. Глибока криза у 19 ст. в Росії, пов'язана з невідповідністю існуючих феодальних структур та відносин у світі. Нові капіталістичні відносини, що зародилися в кінці XVIII - першій половині XIX ст. наполегливо вимагали ліквідації кріпосного права, яке стало гальмом подальшого економічного розвитку. Ще більше поглибила ці протиріччя Кримська війна (1853-1856 рр.), яку Росія програла. У 1861 році Олександр 2 видав маніфест про скасування кріпосного права.
Отже висновки: напевно спільним між політикою Росії та Автрії можна вважати реформи, які хоч трохи виправили становище обох країн, але ненадовго.
Объяснение:
2. Армия, несмотря на 437 (в том числе 106 вооруженных) антиправительственных выступлений солдат и матросов в целом осталась на стороне царского режима.
3. Либеральное движение и социальные слои, на которые оно опиралось, после Манифеста 17 октября питали иллюзии о возможности достижения своих целей мирными, в том числе парламентскими, средствами и выступали вместе с рабочими и крестьянами лишь до осени 1905 г.
4. Недостаточный размах приняло национально-освободительное движение.
5. Большую царизму оказали иностранные капиталисты, боявшиеся потери своих капиталовложений в России и распространения революции на Западную Европу. Иностранный заём 1906 г. в 843 млн. руб царское правительство от финансового банкротства и укрепил его положение царизму и заключение мира с Японией.