Святосла́в І́горович (близько 938[2] — березень 972) — великий князь київський (945—972). Представник династії Рюриковичів. Єдиний син київського князя Ігоря і княгині Ольги. Після загибелі батька перебував під регентством матері (945—964)[3]. Ставши самостійним правителем, проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Руської держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів (964). Розгромив Хозарський каганат (965—968)[3]. 968 року допоміг візантійському імператорові Никифору Фоці придушити повстання болгар, але його спроба залишитися в Болгарії змусила Візантію нацькувати на Київ печенігів[3]
Наполеоновская армия была могучей. Наполеон надеялся на быстрый захват России. Он предполагал , что русские полководцы не умеют вести бой , так как проиграли под Аустерлицем. Наши войска заманивали врага вглубь страны, не оставляя французам продовольствия. Далее 1-ая и 2-ая русские армии соединились под Смоленском , все отступая и отступая . Но главный перелом в ходе войны - Тарутинский маневр и битва за Малоярославец, которые не дали французам выйти на продовольственные Тульскую и Рязанскую дорогу , а снова направили на разграбленную Смоленскую. Ну а только потом у них уже не было запасов еды , началась зима и так далее. Потом начались Заграничные походы (1814-1815). В ходе похода Напалеона отправили на остров Эльба.На Венском конгрессе была разделена Варшавская земля и привели в норму политику Франции. Как-то так
Святосла́в І́горович (близько 938[2] — березень 972) — великий князь київський (945—972). Представник династії Рюриковичів. Єдиний син київського князя Ігоря і княгині Ольги. Після загибелі батька перебував під регентством матері (945—964)[3]. Ставши самостійним правителем, проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Руської держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів (964). Розгромив Хозарський каганат (965—968)[3]. 968 року допоміг візантійському імператорові Никифору Фоці придушити повстання болгар, але його спроба залишитися в Болгарії змусила Візантію нацькувати на Київ печенігів[3]