Селяни рідко виїжджали за межі свого села, все необхідне для життя вироблялося на місці: від продуктів харчування до ремісничих виробів. Тільки по деякі товари,по сіль чи залізо, доводилося вирушати до місць, де вони виготовлялись, і там обмінювати їх . Життя селянина залежало від урожаю та приплоду худоби.
Їжа.
Повсякденними селянськими стравами були каша із зернових культур, боби, ріпа, цибуля, часник, овочі, рідше — риба, м'ясо, сир. Замість цукру споживали мед диких бджіл. Із жирів використовували тваринний жир, масло, олію.
Оселя й побут.
Будинок зазвичай будувався з дерева,дах-з соломи .В одному приміщенні їли й спали.Вікна мали вид звичайного отвору в стіні,коли наставали холоди його затуляли шкірою чи дерев'яною дощечкою. Постіллю був матрац,напханий соломою.
Одяг.
З одягу селянин, зазвичай, носив лляну сорочку і штани до колін чи навіть до кісточок. Поверх сорочки одягали ще одну довгу сорочку з широкими і довгими рукавами. Верхнім одягом був плащ. Взимку носили овечий кожух або теплу накидку з цупкої тканини чи хутра.Взуття шили з м'якої шкіри або звіриної шкури, без твердої підошви, з подовженим загостреним носком, але дуже часто ходили босоніж.
Заволочье. Русский Север стал первой географической областью, которая вошла в состав древней русской государственности в результате колонизации. В начале русской колонизации этот край назывался Заволочьем. Ранее по линии Волго-Балтийского пути шел речной путь, часть которого приходилась на волоки(участок суши между двумя реками). По этой причине земли к северу от водораздела Волги называли Заволочьем . Коренных обитателей Заволочья русские называли «чудью заволоцкой». Среди чуди существовал обычай есть сырое мясо и рыбу, а также каннибализм В 9-10 веках на территории Европейского Севера обосновываются потомки древних новгородцев и финно-угорского племени корела которые издавна занимались рыболовством, торговым мореплаванием и судостроением. На парусных судах (кочах) они посещали полярные земли и острова (Колгуев, Новая Земля), впервые достигли архипелага Шпицберген.
Селяни рідко виїжджали за межі свого села, все необхідне для життя вироблялося на місці: від продуктів харчування до ремісничих виробів. Тільки по деякі товари,по сіль чи залізо, доводилося вирушати до місць, де вони виготовлялись, і там обмінювати їх . Життя селянина залежало від урожаю та приплоду худоби.
Їжа.
Повсякденними селянськими стравами були каша із зернових культур, боби, ріпа, цибуля, часник, овочі, рідше — риба, м'ясо, сир. Замість цукру споживали мед диких бджіл. Із жирів використовували тваринний жир, масло, олію.
Оселя й побут.
Будинок зазвичай будувався з дерева,дах-з соломи .В одному приміщенні їли й спали.Вікна мали вид звичайного отвору в стіні,коли наставали холоди його затуляли шкірою чи дерев'яною дощечкою. Постіллю був матрац,напханий соломою.
Одяг.
З одягу селянин, зазвичай, носив лляну сорочку і штани до колін чи навіть до кісточок. Поверх сорочки одягали ще одну довгу сорочку з широкими і довгими рукавами. Верхнім одягом був плащ. Взимку носили овечий кожух або теплу накидку з цупкої тканини чи хутра.Взуття шили з м'якої шкіри або звіриної шкури, без твердої підошви, з подовженим загостреним носком, але дуже часто ходили босоніж.
Заволочье. Русский Север стал первой географической областью, которая вошла в состав древней русской государственности в результате колонизации. В начале русской колонизации этот край назывался Заволочьем. Ранее по линии Волго-Балтийского пути шел речной путь, часть которого приходилась на волоки(участок суши между двумя реками). По этой причине земли к северу от водораздела Волги называли Заволочьем . Коренных обитателей Заволочья русские называли «чудью заволоцкой». Среди чуди существовал обычай есть сырое мясо и рыбу, а также каннибализм В 9-10 веках на территории Европейского Севера обосновываются потомки древних новгородцев и финно-угорского племени корела которые издавна занимались рыболовством, торговым мореплаванием и судостроением. На парусных судах (кочах) они посещали полярные земли и острова (Колгуев, Новая Земля), впервые достигли архипелага Шпицберген.
Объяснение: