Націоналі́зм (фр. nationalisme) — ідеологія і напрямок політики, базовим принципом яких є теза про цінність нації як найвищої форми суспільної єдності та її первинності в державотворчому процесі[1].
Це відрізняє націоналізм від інших ідеологій — лібералізму, консерватизму, соціал-демократизму, анархізму та комунізму. У кожній з них поняття нації відіграє певну роль, але не є найважливішим. Має різні форми і національні різновиди, що пояснюється різними історичними та суспільними обставинами їх виникнення[2].
У своїй основі проповідує вірність і відданість своїй нації, політичну незалежність, наявність національної ідеї задля практичного захисту умов життя нації, її території проживання, економічних ресурсів та духовних цінностей.
ответ: происходил из остзейского дворянского рода. родился в семье лифляндского ландмаршала барона густава генриха фон игельстрёма и маргареты элизабеты фон альбедиль. генерал-майор александр игельстрём, отличившийся в годы наполеоновских войн, приходился ему племянником.
воспитывался сначала в риге, затем в университетах. в 1756 году поступил на службу в гвардию и за отличия в семилетнюю войну произведён в подполковники. в 1763 году состоял в митаве при герцоге курляндском, но скоро был отправлен в польшу под начальство князя н. в. репнина, который возлагал на игельстрема важные поручения политического характера.
образованный, говоривший прекрасно на иностранных языках, любезный в обращении, молодой игельстром состоял в близких отношениях с любовницей короля и этим путём добывал весьма ценные для сведения[1]. в 1766 году он был произведён в полковники, королём польским был награждён орденом св. станислава, а шляхтой принят в число польских дворян.
Націоналі́зм (фр. nationalisme) — ідеологія і напрямок політики, базовим принципом яких є теза про цінність нації як найвищої форми суспільної єдності та її первинності в державотворчому процесі[1].
Це відрізняє націоналізм від інших ідеологій — лібералізму, консерватизму, соціал-демократизму, анархізму та комунізму. У кожній з них поняття нації відіграє певну роль, але не є найважливішим. Має різні форми і національні різновиди, що пояснюється різними історичними та суспільними обставинами їх виникнення[2].
У своїй основі проповідує вірність і відданість своїй нації, політичну незалежність, наявність національної ідеї задля практичного захисту умов життя нації, її території проживання, економічних ресурсів та духовних цінностей.
ответ: происходил из остзейского дворянского рода. родился в семье лифляндского ландмаршала барона густава генриха фон игельстрёма и маргареты элизабеты фон альбедиль. генерал-майор александр игельстрём, отличившийся в годы наполеоновских войн, приходился ему племянником.
воспитывался сначала в риге, затем в университетах. в 1756 году поступил на службу в гвардию и за отличия в семилетнюю войну произведён в подполковники. в 1763 году состоял в митаве при герцоге курляндском, но скоро был отправлен в польшу под начальство князя н. в. репнина, который возлагал на игельстрема важные поручения политического характера.
образованный, говоривший прекрасно на иностранных языках, любезный в обращении, молодой игельстром состоял в близких отношениях с любовницей короля и этим путём добывал весьма ценные для сведения[1]. в 1766 году он был произведён в полковники, королём польским был награждён орденом св. станислава, а шляхтой принят в число польских дворян.
объяснение: