во-первых, прогнившая верхушка российской империи ликвидировала самодержавие. самодержавие было основой всей российской империи. оно давало возможность россии быть концептуально независимой державой от западной цивилизации. одна воля императора могла сломать многолетние махинации внешних и внутренних врагов народа. хороший пример — правление александра iii миротворца, который не давал втянуть россию в ненужные ей войны, превратить россию в фигуру в чужой большой игре.
самодержавие олицетворяло священную преемственность власти от киевских и московских великих князей, царей. царь в россии был священной фигурой. «плохие бояре» («элита») могли совершать ошибки, воровать, но царская фигура сохраняла единство державы, не давала начаться смуте. царь олицетворял порядок и закон. при всех недостатках царской власти она позволяла россии поступательно развиваться и сохранять независимость, давать отпор внешним врагам. царь был символом единства земной власти и власти небесной.
19 квітня 885, Велеград, Моравія, помер своєю смертю
Шанується
усіма християнами
Подвижництво
Християнське місіонерство
Життя Редагувати
Кирило (мирське ім'я —Костянтин; близько 827 — 14 лютого 869) і його старший брат Мефодій (Методій) (мирське ім'я — Михаїл бл. 815 — помер між 6 квітня і 19 квітня 885 року) народились у місті Солунь (тепер Салоніки, Греція) в сім'ї воєначальника. За походженням болгари[1][2][3] (за менш популярною версією слов'яномовні греки[4][5]).
З 843 Кирило вчився у Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла III, де одним з його вчителів був Фотій. Добре знав слов'янську, грецьку, латинську, іврит і арабську мови. Був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію в Константинопольській вищій школі. В 40-60-х роках 9 століття брав участь у диспутах з іконоборцями і мусульманами в Сирії. Близько 860 року їздив з дипломатичною місією до хозарів. На шляху до хозарів зупинився в місті Херсонесі, в якому знайшов мощі святого папи Климента (помер у 101). Пізніше брати взяли їх з собою у Велику Моравію і у 867 до Риму.
Мефодій рано вступив на військову службу. Протягом 10 років керував заселеною слов'янами областю Македонії. Був викладачем у Константинопольській вищій школі. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря. Влітку 863 року Кирило і Методій на за князя Ростислава переселились до Моравії, щоб проповідувати християнство. Пізніше Папа Адріан II дав на це дозвіл, а папа Іван VIII підтвердив його.
Перед від'їздом Кирило створив один з перших слов'янських алфавітів (у науці немає єдиного погляду з питання, яку азбуку створив Кирило — кирилицю чи глаголицю). Кирило і Мефодій перекладали на церковнослов'янську церковні книги — вибрані місця з Євангелія, Псалтир, Апостольські послання.
За запровадження слов'янської мови в богослужінні були звинувачені в єресі. В 866 на виклик Папи Римського Адріана II їздили до Риму. Отримали від нього спеціальне послання, в якому їм дозволялося розповсюджувати слов'янські церковні книги і проводити богослужіння слов'янською мовою.
Після приїзду до Риму Кирило помер. Похований у Базиліці Святого Климента у Римі. Мефодій був висвячений на архієпископа Моравії і Панонії, і в 870 повернувся до Панонії. Внаслідок інтриг німецьких феодалів деякий час перебував в ув'язненні. В 882–884 жив у Візантії. В середині 884 повернувся до Моравії, де перекладав Біблію на слов'янську мову.
Імена св. Методія та його учнів і брата — св. Костянтина (Кирила) були занесені до «Книги побратимів» (Поминальник) монастиря в Райхенау.[6]
во-первых, прогнившая верхушка российской империи ликвидировала самодержавие. самодержавие было основой всей российской империи. оно давало возможность россии быть концептуально независимой державой от западной цивилизации. одна воля императора могла сломать многолетние махинации внешних и внутренних врагов народа. хороший пример — правление александра iii миротворца, который не давал втянуть россию в ненужные ей войны, превратить россию в фигуру в чужой большой игре.
самодержавие олицетворяло священную преемственность власти от киевских и московских великих князей, царей. царь в россии был священной фигурой. «плохие бояре» («элита») могли совершать ошибки, воровать, но царская фигура сохраняла единство державы, не давала начаться смуте. царь олицетворял порядок и закон. при всех недостатках царской власти она позволяла россии поступательно развиваться и сохранять независимость, давать отпор внешним врагам. царь был символом единства земной власти и власти небесной.
Народився
Констянтин-Кирило: 827, Солунь
Михаїл-Мефодій (Методій): 815, Солунь
Помер
Констянтин-Кирило:
14 лютого 869, Рим, помер своєю смертю
'Михаїл-Мефодій (Методій):
19 квітня 885, Велеград, Моравія, помер своєю смертю
Шанується
усіма християнами
Подвижництво
Християнське місіонерство
Життя Редагувати
Кирило (мирське ім'я —Костянтин; близько 827 — 14 лютого 869) і його старший брат Мефодій (Методій) (мирське ім'я — Михаїл бл. 815 — помер між 6 квітня і 19 квітня 885 року) народились у місті Солунь (тепер Салоніки, Греція) в сім'ї воєначальника. За походженням болгари[1][2][3] (за менш популярною версією слов'яномовні греки[4][5]).
З 843 Кирило вчився у Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла III, де одним з його вчителів був Фотій. Добре знав слов'янську, грецьку, латинську, іврит і арабську мови. Був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію в Константинопольській вищій школі. В 40-60-х роках 9 століття брав участь у диспутах з іконоборцями і мусульманами в Сирії. Близько 860 року їздив з дипломатичною місією до хозарів. На шляху до хозарів зупинився в місті Херсонесі, в якому знайшов мощі святого папи Климента (помер у 101). Пізніше брати взяли їх з собою у Велику Моравію і у 867 до Риму.
Мефодій рано вступив на військову службу. Протягом 10 років керував заселеною слов'янами областю Македонії. Був викладачем у Константинопольській вищій школі. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря. Влітку 863 року Кирило і Методій на за князя Ростислава переселились до Моравії, щоб проповідувати християнство. Пізніше Папа Адріан II дав на це дозвіл, а папа Іван VIII підтвердив його.
Перед від'їздом Кирило створив один з перших слов'янських алфавітів (у науці немає єдиного погляду з питання, яку азбуку створив Кирило — кирилицю чи глаголицю). Кирило і Мефодій перекладали на церковнослов'янську церковні книги — вибрані місця з Євангелія, Псалтир, Апостольські послання.
За запровадження слов'янської мови в богослужінні були звинувачені в єресі. В 866 на виклик Папи Римського Адріана II їздили до Риму. Отримали від нього спеціальне послання, в якому їм дозволялося розповсюджувати слов'янські церковні книги і проводити богослужіння слов'янською мовою.
Після приїзду до Риму Кирило помер. Похований у Базиліці Святого Климента у Римі. Мефодій був висвячений на архієпископа Моравії і Панонії, і в 870 повернувся до Панонії. Внаслідок інтриг німецьких феодалів деякий час перебував в ув'язненні. В 882–884 жив у Візантії. В середині 884 повернувся до Моравії, де перекладав Біблію на слов'янську мову.
Імена св. Методія та його учнів і брата — св. Костянтина (Кирила) були занесені до «Книги побратимів» (Поминальник) монастиря в Райхенау.[6]