Не 3. Прочитайте воспоминания генерала Поня-
Товского, военного советника у турок, и вы-
полните задания.
«Янычары... продолжали наступать,
ожидая приказов. Испуская дикие вопли,
взывая по своему обычаю к богу многократ-
ными криками «алла», «алла», они
«алла», они броси-
лись на неприятеля с саблями в руках и, ко-
нечно, прорвали бы фронт в этой первой
мощной атаке, если бы не рогатки, которые
неприятель бросил перед ними. В то же время
сильный огонь почти в упор не только охладил
пыл янычар, но и привёл их в замешательство и
принудил к поспешному отступлению...»
Укажите на карте место
место и время
и время сраже-
Ния. Было ли это сражение спланировано
русскими войсками заранее? Свой ответ обо-
снуйте.
Па́м'ятка культу́рної спа́дщини — об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.[1]
Па́м'ятка культу́ри — визначна споруда, археологічний об'єкт або витвір мистецтва, що є частиною культурного надбання (культурної спадщини) країни, людства загалом (пам'ятка історії, літератури, мистецтва, мови, права тощо) і охороняється законом. Залежно від наукової, історичної і художньої цінності пам'ятки культури бувають світового, державного і місцевого значення.
На державному обліку в Україні перебуває 152 тис. пам'яток культурно-історичної спадщини, з яких 56 тис. — пам'ятки історії, 7 тис. — пам'ятки монументального мистецтва, близько 15 тис. — пам'ятки містобудування та архітектури. Нерухомі святині зберігаються просто неба, інші пам'ятки історії, матеріальної та духовної культури нації — у музеях України.
Українське законодавство розрізняє 8 видів пам'яток[2]:
Археологічні
Історичні
Монументального мистецтва
Архітектури
Містобудування
Садово-паркового мистецтва
Ландшафтні
Об'єкти науки і техніки
Объяснение:
Объяснение:
Слобідська Україна межувала на заході з Гетьманщиною, на півдні із Запорожжям і володіннями Кримського ханства, на сході з Доном, на півночі з Московщиною. Вона обіймала частину Середньої височини й сусідню з нею Донецьку низовину, північнно-східну частину Придніпровської низовини і невелику частину Донецького кряжа. В сучасних межах охоплює центрально-південну частину Сумської області, Харківську область, північну частину Луганської області та північно-східну частину Донецької області, західну, центральну, східну, південну частини Білгородської, південні частини Воронізької, та Курської областей.
Зараз (та за часів СРСР) частини Слобожанщини, що входять до Росії, належать до Центрально-чорноземного економічного району Росії, але в часи Російської імперії вся Слобожанщина разом із північною половиною України входила до Малоросійського економічного району.