Номер статті Основний зміст
8
Кожен француз користується цивільним правом. (Повна рівність не була передбачена, зокрема її не мали заміжні жінки й іноземні громадяни).
144-148
Шлюб — це договір, укладання якого можливе в разі дотримання певних вимог: досягнення шлюбного віку (для чоловіків — 18, для жінок — 15 років); взаємна згода подружжя; відсутність іншого шлюбу; надання дозволу батьків дітям, які не досягли певного віку (син — 25 років, донька — 21 року); майбутні чоловік і дружина не повинні бути близькими родичами.
Закріплюється громадянська форма шлюбу, його реєстрація державними органами, а також визнання права на розлучення.
203
Батьки зобов’язані годувати, утримувати й виховувати дітей; діти повинні перебувати під владою батьків до досягнення повноліття (21 рік) або до укладання власного шлюбу.
213
Чоловік зобов’язаний надавати заступництво своїй дружині, дружина — виявляти послух чоловікові.
522
Власність на землю включає право власності на те, що знаходиться на поверхні, і нате, що знаходиться в землі.
544
Власність передбачає право користування й розпорядження речами, окрім забороненого законами й регламентами.
711
Власність на майно набувається й передається через успадкування, дарування, за заповітом або в силу зобов’язань.
♦ Порівняйте зміст ст. 522, 544 і 711 Цивільного кодексу зі змістом ст. 12 Декларації прав людини і громадянина. Що спільного, а що відмінного в урегулюванні питання власності в обох документах?
♦ Проаналізуйте зміст ст. 8, 144-148, 203 та 213 Цивільного кодексу. Чиї інтереси захищали ці законодавчі приписи?
♦ Які групи населення піддавалися дискримінації?
♦ Чи можуть такі правила існувати в сучасному світі?
до ть, будь ласка
В истории есть понятие "железный век", но это на самом деле не век, а более длинная эпоха. Она началась с того момента, когда люди научились выплавлять железо из руды, а не пользоваться одним лишь чистым железом, которое падало на землю в виде метеоритов. Считается, что впервые это изобретение сделано было в Малой Азии, на территории современной Турции, народами хеттов и халибов. Они использовали так называемый сыродутный процесс - строили небольшую, одноразовую глиняную печь, в которую загружали смесь руды и угля, а затем наддували эту печь с мехов. В печи происходила реакция, выделение железа и шлака. Шлак, как более легкоплавкое вещество, плавился и стекал через отверстие снизу печи, а внутри печи оставался губчатый комок железа - крица. Затем печь разламывали, крицу доставали и начинали ее ковать. В процессе ковки из крицы удалялись остатки невытекшего шлака, и она превращалась в компактную болванку металла, из которой уже можно было ковать различные изделия.
Считается, что первые сыродутные печи в Малой Азии были построены в XIII веке до нашей эры. Именно эту дату и следует использовать как дату начала "Железного века".