Новороссия: -почему территория называется "Новороссия"? Какой год с читается переломным пунктом в её освоении, и почему? Какая главная проблема мешала освоению края?
Московская битва 1941 — 1942 гг. В битве выделяют два основных этапа: оборонительный (30 сентября — 5 декабря 1941 г. ) и наступательный (5 декабря 1941 г. — 20 апреля 1942 г.) . На первом этапе целью советских войск была оборона Москвы, на втором — разгром наступавших на Москву сил противника. Сталинградская битва 1942 — 1943 гг. Оборонительная и (17 июля — 18 ноября 1942 г. ) и наступательная (19 ноября 1942 — 2 февраля 1943 Г. ) операции, проведенные советскими войсками в целях обороны Сталинграда и разгрома действовавшей на Сталинградском направлении крупной стратегической группировки противника.
Курская битва 1943 г. Оборонительная (5 — 23 июля) и наступательная (12 июля — 23 августа) операции, проведенные советскими войсками в районе Курска по срыву крупного наступления немецких войск и разгрому стратегической группировки противника. Немецкое командование после поражения своих войск под Сталинградом предполагало провести крупную наступательную операцию в районе Курска (операция "Цитадель").
Берлинская операция 1945 г. Завершающая стратегическая наступательная операция, проведенная советскими войсками 16 апреля — 8 мая 1945 г
Віталій Пономарьов Київ, 24 жовтня 2006 року (RadioSvoboda.Ua) – Цього ранку 298 років тому гетьман Іван Мазепа з військом залишив свою столицю Батурин і вирушив на північ, щоб з’єднатися з армією шведського короля Карла ХІІ. Серед українських громадян досі немає згоди щодо цього вчинку Мазепи: одні вважають його зрадою, інші – спробою визволення України.
Навесні 1708 року гетьман Іван Мазепа, прагнучи позбутися залежності від Москви, таємно домовився з королем Швеції Карлом Дванадцятим про військову до Україні. Восени бойові дії московсько-шведської війни були перенесені на територію Гетьманщини. 21 вересня королівське військо перейшло на Сіверщину, туди ж із трьох боків рушили армії царя Петра Першого.
23 жовтня до міста Борзни, де перебував гетьман, прискакав його небіж Андрій Войнаровський з повідомленням про наближення московської кінноти. Мазепа негайно виїхав до своєї столиці Батурина і упродовж ночі спалив там частину власного архіву. Вранці у неділю 24 жовтня гетьман із старшиною та чотирма тисячами козаків залишили Батурин і наступного дня переправилися на правий берег Десни біля села Оболоння. На третій день вони прибули до села Горки, де розміщувався штаб Карла Дванадцятого. Говорить київський історик Тарас Чухліб:
"29 жовтня була зустріч між українським гетьманом та шведським королем, під час якої, очевидно, було підписано договір між Українським гетьманатом та Шведським королівством. І це означало відхід Українського гетьманату на чолі з Іваном Мазепою від зверхності російського царя Петра І. В радянській історіографії і в російській історіографії раніше це означалось як зрада, пізніше це стало означатися як відмова Івана Мазепи від протекції Петра І".
За кілька днів десятитисячна московська армія під командуванням Олександра Меншикова оточила Батурин і стала його штурмувати. У ніч на 2 листопада завдяки зраді наказного прилуцького полковника Івана Носа гетьманська столиця була взята і зруйнована, а її захисники та всі мирні мешканці – вбиті. Говорить професор Віктор Горобець:
"Вибір гетьмана був не просто непростим, він був вистражданим. Це був вибір політика, який думав не про свою участь, а шукав такого по-справжньому мудрого рішення Володаря. І тому найперше означення для всіх тих подій – очевидно, це підпадає під означення «трагедія». Але це була та трагедія, яка, власне, і уможливила збереження української самої ідентичності".
Сталинградская битва 1942 — 1943 гг. Оборонительная и (17 июля — 18 ноября 1942 г. ) и наступательная (19 ноября 1942 — 2 февраля 1943 Г. ) операции, проведенные советскими войсками в целях обороны Сталинграда и разгрома действовавшей на Сталинградском направлении крупной стратегической группировки противника.
Курская битва 1943 г. Оборонительная (5 — 23 июля) и наступательная (12 июля — 23 августа) операции, проведенные советскими войсками в районе Курска по срыву крупного наступления немецких войск и разгрому стратегической группировки противника. Немецкое командование после поражения своих войск под Сталинградом предполагало провести крупную наступательную операцию в районе Курска (операция "Цитадель").
Берлинская операция 1945 г. Завершающая стратегическая наступательная операция, проведенная советскими войсками 16 апреля — 8 мая 1945 г
Віталій Пономарьов Київ, 24 жовтня 2006 року (RadioSvoboda.Ua) – Цього ранку 298 років тому гетьман Іван Мазепа з військом залишив свою столицю Батурин і вирушив на північ, щоб з’єднатися з армією шведського короля Карла ХІІ. Серед українських громадян досі немає згоди щодо цього вчинку Мазепи: одні вважають його зрадою, інші – спробою визволення України.
Навесні 1708 року гетьман Іван Мазепа, прагнучи позбутися залежності від Москви, таємно домовився з королем Швеції Карлом Дванадцятим про військову до Україні. Восени бойові дії московсько-шведської війни були перенесені на територію Гетьманщини. 21 вересня королівське військо перейшло на Сіверщину, туди ж із трьох боків рушили армії царя Петра Першого.
23 жовтня до міста Борзни, де перебував гетьман, прискакав його небіж Андрій Войнаровський з повідомленням про наближення московської кінноти. Мазепа негайно виїхав до своєї столиці Батурина і упродовж ночі спалив там частину власного архіву. Вранці у неділю 24 жовтня гетьман із старшиною та чотирма тисячами козаків залишили Батурин і наступного дня переправилися на правий берег Десни біля села Оболоння. На третій день вони прибули до села Горки, де розміщувався штаб Карла Дванадцятого. Говорить київський історик Тарас Чухліб:
"29 жовтня була зустріч між українським гетьманом та шведським королем, під час якої, очевидно, було підписано договір між Українським гетьманатом та Шведським королівством. І це означало відхід Українського гетьманату на чолі з Іваном Мазепою від зверхності російського царя Петра І. В радянській історіографії і в російській історіографії раніше це означалось як зрада, пізніше це стало означатися як відмова Івана Мазепи від протекції Петра І".
За кілька днів десятитисячна московська армія під командуванням Олександра Меншикова оточила Батурин і стала його штурмувати. У ніч на 2 листопада завдяки зраді наказного прилуцького полковника Івана Носа гетьманська столиця була взята і зруйнована, а її захисники та всі мирні мешканці – вбиті. Говорить професор Віктор Горобець:
"Вибір гетьмана був не просто непростим, він був вистражданим. Це був вибір політика, який думав не про свою участь, а шукав такого по-справжньому мудрого рішення Володаря. І тому найперше означення для всіх тих подій – очевидно, це підпадає під означення «трагедія». Але це була та трагедія, яка, власне, і уможливила збереження української самої ідентичності".
Объяснение: