Нужны ответы на во по тексту:
Прочитайте документ. Выполните задания.

О государьской чести, и как его государьское здоровье оберегать...

(из Соборного уложения 1649 г.)

1. Будет кто каким умышлением учнет мыслить на государьское здоровье злое дело, и про то его злое умышление кто известит, и по тому извету про то его злое умышленье сыщется, что он на царское величество злое дело мыслил и делать хотел, и такого после сыска казнить смерти.

2. Также будет кто при державе царского величества хотеть Московским государством завладеть и государем быть и для того своего злого умышления начнет рать сбирать, или кто царского величества с недругами начнет дружиться, и советными грамотами ссылаться, и им всякую чинить, чтобы тем государевым недругом по его ссылке Московским государством завладеть, или какое дурно учинить, и про то на него кто известит, и по тому извету сыщется про то его измену допряма… и таковых после сыска казнить…

5. А поместья и вотчины и животы изменничьи взять на государя...

13. А будет учнут извещати про государьское здоровье, или какое изменное дело чьи люди на тех, у кого они служат, или крестьяне, за кем они живут во крестьянах, а в том деле ничем их не уличат, и тому их извету не верить. И учиня им жестокое наказание, бив кнутом нещадно, отдати тем, чьи они люди и крестьяне. А опричь тех великих дел ни в каких делах таким изветчиком не верить…

18. А кто Московского государства всяких чинов люди сведают или услышат на царское величество в каких людях… заговор или иной какой злой умысел, им про то извещати государю царю и великому князю Алексею Михайловичу всея Руси, или его государевым боярам и ближним людям, или в городах воеводам и приказным людям…

21. А кто учнет к царскому величеству, или на его государевых бояр, и окольничих, и думных, и ближних людей, и в городах и в полках на воевод, и на приказных людей, или на кого ни буди приходить скопом и заговором, и учнут кого грабить или побивать, и тех людей, кто так учинит, за то по тому же казнить смертью без всякой пощады.

Во и задание 1. Можно ли считать, что Соборное уложение 1649 г. является отголоском Смутного времени? Приведите пример из текста в подтверждение вашей точки зрения. 2. Как защищалась жизнь государя и его приближенных? 3. Как вы думаете, почему умысел против государя карался сразу смертной казнью?

Объяснение:

Англія, Франція, Німеччина та Україна: економічна історія. Реферат

У рефераті подано відомості про економічну історію Англії, Франції, Німеччини та України в ХІХ - ХХ століттях

Англія. В останній третині XIX ст. в Англії почали знижуватися темпи промислового виробництва. Інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японії зумовив виникнення нових центрів промислового виробництва. Англійська промисловість почала втрачати іноземні ринки збуту. Водночас американські та німецькі товари, дешевші та кращі за якістю, потрапляли на внутрішній ринок країни.

Головною причиною відставання Англії було поступове фізичне і моральне старіння виробничої бази британської промисловості. Англійські фабрики та заводи були збудовані ще в кінці XVIII - першій половині ХІХ, ст. і оснащені машинами та механізмами доби промислового перевороту. Вони неспроможні були виготовляти таку кількість виробів і такої якості, як американські та німецькі, що базувалися на ефективнішій виробничій основі, створеній науково-технічним процесом останньої третини XIX ст.

Технічна модернізація англійської промисловості була вкрай необхідною, але надзвичайно дорогою і складною, вона вимагала додаткових капіталовкладень, Англійські підприємці та банкіри віддавали перевагу експорту капіталу за кордон, в колонії та залежні країни, в яких наявність дешевої робочої сили забезпечувала їм високі прибутки. Вивіз капіталу був бажаним також з огляду на зростаючі потреби в колоніальній сировині - нафті, руді, кольорових металах, каучуку та ін.

Тим не менше, в англійській промисловості поступово відбувалися структурні зміни. Як і в США та Німеччині, в Англії високими темпами розвивалися галузі важкої промисловості, особливо сталеплавильна, електротехнічна, хімічна. Вони випередили традиційно розвинені галузі - видобуток вугілля, виплавку чавуну, переробку бавовни. На розвитку англійської промисловості позначалась слабка енергозабезпеченість країни.

Процес монополізації промисловості в Англії проходив повільніше, ніж-в США та Німеччині, тут тривалий час зберігалися дрібні та середні підприємства. Банківський капітал випереджував промисловий за темпами концентрації і централізації. Напередодні першої світової війни 27 великих банків Англії володіли 86% усіх вкладів. Надлишковий капітал Англія інвестувала в економіки своїх колоній, які на початку XX ст. у 100 разів перевищували розміри метрополії.

Інвестиції направлялися, як правило, у виробничу сферу - будівництво підприємств, шахт, портів, доріг і т. ін. Англійські монополії в колоніях та напівколоніях відігравали роль важливого механізму переливання капіталів і технологій, будували транспортні комунікації, створювали соціальні інституції, готували місцеві кадри для підприємницької діяльності.

У французькій промисловості також необхідно було міняти застаріле фабрично-заводське обладнання, що вимагало значних капіталовкладень. Тим часом французькі капітали експортувалися і становили 30% світових інвестицій. За даними на 1908 р. у французьку промисловість і торгівлю було вкладено 9,5 млрд. франків, в облігації та закордонні цінності - 104,4 млрд. франків. Вивіз капіталу в колонії та напівколонії давав величезні прибутки.

Відсталою порівняно із США та Німеччиною була й структура французької економіки. Скорочувалися потужності металургії, вугільної та інших галузей промисловості. Успішно розвивалася легка промисловість. Перед Першою світовою війною Франція залишалася аграрно-індустріальною країною.

Перемога над Францією, анексія Ельзасу та Лотарингії (промислове розвинутих провінцій), контрибуція у розмірі 5 млрд. франків сприяли економічному зростанню Німеччини. Різко збільшилися інвестиції у промисловість. Масово виникають нові заводи і фабрики.

Велике залізничне будівництво (у 1870-1875 рр.) щорічно вводилося 1500-2000 км шляхів) стимулювало розвиток металургії, добувної промисловості. Німецька металургія поступалася лише американський. Важлива роль належала машинобудуванню, зокрема виробництву двигунів внутрішнього згоряння. Успішно розвивалися нові галузі промисловості: хімічна, електротехнічна, автомобілебудівна.

Промисловість і сільське господарство України були вщент зруйновані. Лише прямі збитки, завдані народному господарству республіки, склали величезну суму - 205 млрд. крб., - яка в п'ятеро перевищувала державні витрати на будівництво нових заводів, фабрик, електростанцій, шахт та інших підприємств у роки довоєнних п'ятирічок. А загальні втрати, яких зазнали населення та народне господарство України, склали астрономічну цифру - майже 1,2 трлн крб.

Подробнее - на -

1) В 1782 г. была ликвидирована полково-сотенный строй Левобережной Украине и создан Малороссийское генерал-губернаторство, в состав которого вошли три наместничества - Киевское, Черниговское и Новгород-Северское. 2)  1783 г. Екатерина II издала указ о введении в Украине крепостничества, а в 1785 г. - «Грамоту на права, вольности и преимущества благородного российского дворянства», которая уравнивала украинскую старшину в правах с российским дворянством. 3) Генерал-губернатором обеих губерний в 1776 г. был назначен князь Григорий Потемкин (1739-1791).